Стівен вступив до Оксфордського університету, а в 1962 році після його закінчення отримує ступінь бакалавра. У 1965 році одружується на подрузі своєї сестри Джейн Вайлд. У шлюбі народилося двоє синів – Роберті і Тімоті та дочка Люсі. В тім шлюбні відносини довго не тривали, оскільки через параліч свого чоловіка Джейн знайшла іншого чоловіка. Вона досить довгий час піклувалася про хворого Стівена, вирішила знайти доглядальницю.
З 1966 року в коледжі Трініті-хол при Кембриджському університеті Стівен успішно захищає докторську дисертацію з філософії. Фізичний стан здоров’я Стівена почав погіршуватися ще на початку 60 – х років (прогресування хвороби аміотрофного склерозу, яка призвела до паралічу). Доктор Гокінг навесні 1968 року приймає участь в анти військовому марші і займає позицію щодо припинення В’єтнамської війни. Іракську війну 2003 року називає військовим злочином, проводить анти мілітарні заходи, влаштовує бойкот на конференції в Ізраїлі і висловлює своє невдоволення політикою державного керівництва, спрямовану на палестинців.
Фізик – теоретик став підтримувати ядерне роззброєння, ведучи боротьбу за кліматичні зміни, підтримує кампанію Національної служби охорони здоров’я Великобританії стосовно зрізання фінансування та нестримної приватизації. А також виступив на судовому процесі проти міністра охорони здоров’я Джеремі Ханта у підозрі подальшого ініціювання комерціалізації медицини.
З 1973 року перебував у Москві, де зустрівся з радянськими науковцями Зельдовичем та Старобінським, з якими обмірковував проблему чорних дір у Всесвіті. У 1974 році — був прийняти в постійні члени Лондонського королівського товариства з розвитку натуральних знань. З 1979 року — призначений на посаду Лукасовського професора при Кембриджському університеті, яку займав до 2009 року.
У 1981 році взяв участь у міжнародному семінарі з квантової теорії гравітації, що відбувся в Москві. У 1985 році йому було зроблено операцію на горлі, в результаті якої ним була втрачена можливість розмовляти. Друзі вирішили подарувати йому розроблений власноруч синтезатор мови з обладнаним комп’ютером, завдяки якому Гокінг міг спілкуватися з цілим світом.
Після свого розлучення, одружився на доглядальниці Елан Менсон, яку найняла йому колишня дружина. Подружній союз проіснував з 1995 до 2006 року. Відтоді Гокінг більше не одружувався. У Гокінга крім трьох дітей були ще й онуки, з якими мав теплі відносини. Ним вперше у 2007 році було здійснено політ в стані нерухомості, який надала авіакомпанія Zero Gravity, а в 2009 – бажання злітати в космос не реалізувалися.
Наукове поле дослідження Гокінга було зосереджене на розвитку космології, еволюції Всесвіту, фізиці чорних дір. Науковець стверджував, що хоч об’єкти важкі, проте навіть світло не може вибратися ніяк із гравітаційного поля, а тому продемонстрував як від них виходить випромінювання. Саме це випромінювання отримало ім’я цього видатного вченого. Розробляючи питання взаємо відносності Всесвіту та чорних дір, Стівен починає пояснювати сам процес: Всесвіт розпочався з моменту Великого вибуху, який переходячи з одного стану в інший розширився. Перш початковий стан до якого не можна застосувати закони фізики став називатися сингулярним. У стані сингулярності перебувають чорні дірки.
Ретельно вивчаючи підходи, які описують те, що відбувається з цими обєктами, науковець робить висновок щодо випромінювання: насправді ніщо не може вирватися з чорної дірки, в тім фізичні ефекти мають здатність породжувати випромінювання, яке використовує енергію чорної дірки. Якщо ж сама чорна дірка за масою виявляється малою, то вона випаровується, витративши свою енергію на випромінювання. Знання того, що в дійсності відбувається в чорних дірках дає можливість зрозуміти те, що відбувається при Великому вибуху, тобто і про сам устрій нашого Всесвіту. У такому випадку перед фізиками постає питання: киди ж зникає інформація про тіла, які поглинаються чорної діркою. Якраз такі та інші питання міг дослідити та пояснити у досить простій та доступній формі Стівен Гокінг.
Гокінг був обраний Королівським товариством мистецтв її почесним членом, а потім ще Папської академії наук. Вчений отримав визнання перед науковим товариством, був нагороджений Бараком Обамою – Президентською медаллю свободи ( вручають громадським особам в США, які зробили свій внесок в безпеку та захист національних інтересів). Крім наукової діяльності не забував і про творчу, ставши автором чисельних книг у сфері космологічного дослідження. Набула поширення і стала відомою на цілий світ книга під назвою «Коротка історія часу» (1988), переклад якої було здійснено на сорок іноземних мов, а загальний тираж становив 10 000 000 копій. Вона вийшла в іншій версії «Світ в горіховій шкаралупі», так як сам Гокінг намагався більш спростити опис цієї книги. Перед читачами книга постала як дивовижна розповідь про походження нашого Всесвіту, а також про можливі виміри та інші аспекти існування людства, які ще ніхто не довів.
У 2015 році в честь видатного британського науковця і професора Гокінга було виготовлено медаль, яку щорічно будуть вручати тим особам, які зробили свій внесок у розвиток науки. Гокінгом був підтриманий проект Мільнера, що стосувався пошуку сигналів від інопланетного життя. Вже в наступному році оголошують про запуск проекту, який передбачає відправку наноробота для дослідження зоряної системи Альфа Центавра.
Стівен Гокінг помер 14 березня 2018 року у рідному місті Кембридж, після кремації його прах було поховано у Вестмінстерському абатстві.
Світ завдячує Гокінгу за його досягнення в науці. Його мислення і пізнання Всесвіту набувають широкомасштабного значення для розвитку науки — теоретичної фізики. Гокінг намагається спростувати постулат незмінності Всесвіту. На його думку Всесвіт розширюється за рахунок віддалення від нього галактик. А при перетворенні стискання в розширення стає можливий доказ того, що Всесвіт має свій початок. Науковець задається філософським питанням: а що тоді відбудеться, якщо Всесвіт вже не буде розширюватися , а стискатися? Всесвіт може повернутися до упорядкованого стану.
З процесом стискання час повертається назад, тоді люди в такій стадії вже проживали життя із заду наперед, молодіючи завдяки стисненню Всесвіту. Передусім час не здатний повернути хід назад в момент стискання Всесвіту. В тім як зауважує Гокінг, — Всесвіт має дві долі: розширюватися вічно, чи стискаючись припинити існування. Це хоч і можна назвати великим вибухом, але навпаки.
Крім того фізик вірив, що існує позаземне життя, не враховуючи землю. З математичного погляду, числа спрямовують до думки що інопланетне життя існує як абсолютно розумне. Люди час від часу повинні себе самих запитувати: чому ми тут ? Звідки йдемо? Такі ось запитання ставить філософія перед нами, але вона мертва, а філософи не крокують в ногу із сучасними досягненнями, які здобула наука.
Богдан Стрикалюк
