Тріодь Постова відноситься до церковної богослужбової літератури православної церкви. У старослов’янському варіанті була укладена київським митрополитом Петром Могилоюв 1646 році. Визначення терміну «тріодь » походить від грецького слова ???????? і в перекладі означає — три, пісня ; тобто сама книга вміщує у собі три пісні канону. Традиційно читання Тріоді використовують в період Великого посту. Спочатку існував єдиний збірник Тріоді, пізніше його було розділено на дві частини. Перша отримала назву Тріоді постової, інша — Квітної.У Тріоді Постовій міститься молитовний текст, обов‘язкове читання якого відбувається у великопісний період, починаючи від неділі митаря та фарисея, включно до Великої суботи перед Пасхою. В ній розташований текст церковного піснеспіву VIII-ІХ століття нашої ери , авторами якого виступають видатні візантійські богослови та державні діячі, зокрема Андрій Критський, Козьма Маюмський, Іоанн Дамаскин, Феофан Накреслений та імператор Лев Мудрий. Наприклад Андрію Критському приписують авторство трьох пісне співців на службі повечір‘я вербного тижня (Ваїй), великого канону першого та п’ятого тижня Великого Посту, а також понеділка, вівторка, середи і п’ятниці Страсного тижня перед Великоднем. У ІХ столітті преподобними Іосією та Федором Студитом було укладено і впорядковано усі тексти, втому числі приєднано ними свої стихири та канони. В результаті сформувалася Тріодь, які містила у собі сто шістдесят малих і великих служб. А з ХІV століття Тріодь Пісну було доповнено синиксарієм, укладеним Никифором Калістом.
Необхідно зазначити, що відмінність Тріоді постової у тому, що вона називається просто Тріоддю, а Квітна Тріодь — ?????????????? (з грец. – П‘ятидесятниця), оскільки розпочинається з Пасхи і триває до П‘ятидесятниці.
Богдан Стрикалюк
