Символи-божества ЛаВея

BaphometБожество: Сатана (Satan), Бог (God).

Релігія: лавеський сатанізм.

Конфесії: Церква Сатани (The Church of Satan),

Перша Сатанинська Церква ( First Satanic Church).

Засновник:  Антон Шандор ЛаВей

(Anton Szandor LaVey).

Писання: Сатанинська Біблія (The Satanic Bible).

Країна виникнення:

Сполучені Штати  Америки.

Рік заснування: 1966.

ЛаВейство – специфічне світобачення, «релігія нового типу» – згідно слів її засновника, що через свій крайній індивідуалізм належить до груп філософій «лівої руки[1]». Особливістю, яка створила негативний екстравагантний імідж навколо сатаністів, є використання Сатани, як центрального образу в їх ідеології. Даний вид сатанізму вирізняється ксенофобією по відношенню до авраамічних релігій (в більшій мірі) та решти монотеїстичних релігій (в меншій мірі). Ось, що сказано в одній із сатанських заповідей: «Сатана був кращим другом церкви у всі часи, підтримуючи її бізнес у всі її роки».

Автор переконаний, що лавейський сатанізм – пародійна, тобто несправжня релігія. І в підтвердження даного твердження є велика кількість аргументів.

Почнемо із того, що наукова назва лавейства звучить, як «атеїстичний сатанізм». Більшість прихильників даної філософії зараховують себе до атеїстів, а решта, практично всі, – до агностиків. Ось, що сказав верховний жрець Пітер Гілмор: «атеїзм первинний, а сатанізм вторинний».

А тепер на рахунок пародійності. Вся станинська символіка, догматика і обрядова діяльність є лише глузуванням над скутістю і пуританством авраамічних релігій. А ось, що казав ЛаВей про центральну особу сатанізму:

«Сатана – це символ, і не більше. Він собою символізує нашу любов до всього земного…»

«Сатана – прояв темних сторін людської натури»

А ось, що він сказав про Бога у 1969 році, погоджуючи з фрейдистськими та пост-фрейдистськими школами психології:

«Вона [людина] створила цілу систему богів без допомоги будь-чого, крім власного фізичного мозку. Лише тому, що в неї є его і вона не здатна прийняти цей факт, людина екстерналізувала своє его в певний великий духовний засіб, названий нею «Богом».»

Lavey

Якщо узагальнити, то Сатана у лавействі одним словом може бути названим, як «Свобода», а Бог – «Деспотія» (Авторська думка). Якщо відкунути весь антихристиянський маскарад, то дана пародійна релігія – це крайній матеріалізм (в його вульгарній формі) та гедонізм.

 Не варто плутати…

Також хотілося, сказати, що є ряд філософій, що дуже часто  отожнюються із лавейським світоглядом. Звісно це є помилкою.

Дияволопоклоники, або теїстичні сатаністи, визнають існування і Бога, і Сатани. Вони, як видно із назви, створюють культ Диявола, тоді, як лавейство категорично виступає тільки за наслідування Сатані, і то лише в метафоричному значенні. Так чи інакше, вандалістами є не атеїсти-сатаністи (Церква Сатани слідкує за цим і «відлучає» осіб з такими схильностями), а сатаністи, що вірять у Бога (звісно по-своєму).

Люциферисти, як і попередня течія, вірять у існування духовних осіб, але при цьому відкидають конфлікт між Богом і Люцифером. Також вони категорично против використання термінів «Диявол» і «Сатана», що мають негативні смилові навантаження, і не відповідають «реальній» суті Люцифера, як намісника Бога на Землі та над людьми.

Храм Сета був заснований Майклом Акіном, який вийшов із Церкви Сатани та заснував свою власну релігію. Філософія їх до кінця не зрозуміла, і тому є дві версії трактування даного вченя. Одна, більш правдоподібніша, стверджує, що злий египетський бог Сет – це відповідник Сатани в лавействі. Тоді, як друга пропонує розглядати сетіанців, як містиків.

Також є прогресисти, що, по-суті, комбінують ідеї ЛаВея та вчення раелітів[2].

Метасатаністи позбулися антихристиянського компоненту, і в різних формах проповідують крайній індивідуалізм та гедонізм.

Автор Андрій Дмитрук


[1] Тип західної езотеричної традиції, який в основному направлений на саморозвиток, при цьому так чи інакше заперечуючи соціальні структури та закони.

[2] Раеліти – рух, прибічники якого вірять у надцивілізацію інопланетян, з якими можна спілкуватися за допомогою «духовних» практик.