Історія філософії, Філософія для студентів        26 Серпня 2013        359         Коментарі Вимкнено до Логіка Арістотеля

Логіка Арістотеля

logikaУ  стоїків, які існували  десятиліттями пізніше  за  античного мислителя Арістотеля, логіка розглядалася  як  спеціальна наука, складова її  частина, в широкому розумінні  цього слова. Але  логіка Арістотеля  не є відокремленою   наукою, швидше   знаряддям  будь – якої з існуючих наук. Філософ  називає свою логіку  ще крім того  «аналітикою», таким чином  вийшов  написаний ним  філософський  трактат  під  назвою  «Аналітики».

У  трактаті мислитель  чітко  і зрозуміло  викладає   своє вчення  про  висновок  і докази. Перед логікою  постає  завдання –  дослідження  і вказівка  методів, за допомогою яких, як вважає  Арістотель  відома  даність  може у швидкому  результаті  буде зведена   до елементів, які у свою чергу  можуть стати  джерелом  пояснення.

Основний метод  логіки полягає  у   зведенні. Таке мистецтво  Арістотель  став називати   нічим іншим  як наукою. В  тім  цей термін  розуміється мислителем  швидше  не  спеціальною  галуззю науки, а   умоспоглядне  дослідження, що  у результаті  дає можливість  розрізнення  умов  доказу, його типів, ступені, а також  з’ясування   останніх пропозицій, при досягненні  яких   ми має змогу продовжувати   зведення  даного предмета до елементів, що його пояснюють.Це  не  єдиний  філософський трактат  Арістотеля  з логіки, бо існують ще й інші, зокрема  такі як «Топіка»,  «Про тлумачення», «Спростування  софістичних висновків», «Категорії», «Метафізика», «Етика».  Атому вивчення цих концепцій , які присвячені  розгляду питань логіки  демонструють,   що  в  арістотелівській  логіці   найбільшої уваги  заслуговували  три проблеми.  У першій  проблемі  розглядається  питання  методу  вірогідності  знань, цей   відділ  логічних досліджень  мислителя носив назву  діалектики. Арістотель   розглядає  його  у  іншій  праці  під назвою  «Топіка».

З другою проблемою  пов’язане питання  двоосновних  методів  з’ясування  не вірогідного, а достовірного  знання.  Такі методи,  Арістотелем стали називатися   доказами. І нарешті  третя проблема  тісно  зв’язана  з питанням  методу  надходжень  посилань  знань. Філософ називав   цей метод індукцією.

У порівнянні   вчення  Арістотеля  про  знання  з раціоналістом  Декартом (ХVІІ ст..),  античний  філософ   у питанні теорії  пізнання і логіки  бачив  далеко і чіткіше, ніж  французький науковець, філософ, матеріаліст  щодо  питання  можливості знань.   Арістотель на відміну від  раціоналістів, що були наближені  до матеріалістичних  ідей  вважав, що метою  знання  є  вірне  відображення  існуючої реальності.  Але не завжди  і не в усіх питаннях,  знання  може виникати  як достовірність  пізнаної  реальності.

Є лише   імовірне  знання,  в іншій низці  випадків питань, знання  не може бути  приреченим оволодінням  істини.  Тому це вже є  запропонування особливого методу, який наближає до наукового. Цей метод  став називатися  Арістотелем  діалектикою.  Сократівська  діалектика  була лише  спробою  пошуку  достовірного знання безпосередньо  через  аналіз протиріч у філософських уявленнях  про даний предмет.  Навпаки ж платонівська   діалектика  є вченням, що стосується  пізнання  істино – сущого  і досягається  завдяки  вправ  розуму  у спогляданні  ейдосів (ідей),які не   спираються  на чуття.

Арістотелівська  діалектика   є тільки  дослідженням , а  не  викладом доктрини .  предметом діалектики  арістотеля  слугує  не  істина,  співвідносності  знань  про предмет, а  повна відсутність   формальних протиріч  між  обміркуванням  теоретичного питання, а також  між  позиціями, які  відстоюють  учасники диспуту.

В чому  ж тоді полягає  цінність діалектики?  По – перше  у здатності нею продемонструвати  яким же способом   потрібно досліджувати   питання,  тому і існують умовиводи, які можуть  привести  до відповіді  щодо поставленого запитання (ймовірність),  вільні  від усіляких  протиріч.  По – друге,  діалектика  дає можливість досліджувати , що може  знаходитись  хибне у поставленому питанні.

 Богдан Стрикалюк

Рубрики
Ми у Facebook