Емпіризм

empiricismЕмпіризм( від грецького empiria – досвід)- напрям філософії ,який  пояснює,що всі знання виникають із досвіду  та спостережень. При цьому він не акцентує уваги на виникненні наукових теорій ,законів, понять .

Родоначальником емпіризму вважають  британського вченого Френсіса Бекона, який твердо стояв на тому , що знання – найвища цінність у цьому світі. Саме йому належить знаний афоризм «Знання – це сила»

Бекон запропонував класифікацію наук. На процесі пам’яті , за його думкою,базується історія, на уяві-поезія, мистецтво і література  взагалі. Розум же  беруть за у основу  усіх теоретичні науки  та філософія.

За Беконом, правильний вибір метода – найкраща інструкція  на шляху  до відкриттів та винаходів.,найкоротший шлях до істини

Існують чотири перепони на шляху пізнання світу, за Беконом-примари

1. «Примари роду » – наслідки недосконалості органів чуттів, які обманюють, але самі ж і вказують на свої помилки.

2.  «Примари печери» – походять від виховання та бесід з іншими

3. «Примари ринку» – залежать від особливостей  життя людей в соціумі, найбільш важкі для подолання

4. «Примари театру» – пов’язані із сліпою вірою в авторитети,хибні теорії та вчення.

Звільнивши розум від  примар,треба вибрати метод пізнання.  Бекон назвав ці методи, Шляхами павука,мурахи та бджоли.

«Шлях павука» – виводить істини із розуму,незважаючи на факти. Шлях мурахи уміння збирати факти,але неможливість їх узагальнити. Шлях бджоли – розумова переробка отриманих  дослідним шляхом фактів. Шлях і правильного правдивого  пізнання – індукція,іншими словами слідування  від одиничного до конкретного. Емпірична філософія  Бекона зумовила сильний вплив на становлення експериментального природознавства.

портал ФІР