Життя та діяльність Френсіса Бекона (1561 – 1626 рр.)

Френсіс Бекон  народився  22 січня 1561 року.  Він вважається  англійським філософом, істориком та політичним діячем, а також засновником емпіризму. У 1584 р. – був вибраний  у 23 роки  в парламент.  З  1617 р. стає лордом  – хранителем печаті,  потім – лордом – канцлерем; бароном Веруламським  та віконтом  Сент – Олбанським.

У 1621 р. був  заарештований  і притягнений до суду за звинуваченням  у хабарництві, осуджений  і відсторонений від посади.  Потім його помилував сам король, але на державну службу не повернувся  і останні роки життя присвятив  науковій та літературній  роботі. Свою  професійну діяльність починає  як юрист, але потім став відомий  як адвокат – філософ та захисник наукової  революції .

 

Його праця є основою  та популяризацією  індуктивної методології, яка дістала назву «метод  Бекона». На його думку, індукція  отримує знання з оточуючого  світу  через експеримент,  спостереження  та перевірку гіпотез. Вже потім  цей метод став використовуватися алхіміками.

Свій підхід  до проблем, які існують в науці  Бекон  викладає у  своєму філософському трактаті «Новий органон»,  який з’явився на світ у 1620 році. У трактаті він проголосив  метою науки збільшення влади людини над природою, яку  визначав  бездушним матеріалом, мета якого –  бути використаним людиною. Він створив також двох літерний шифр, який  ще називається «шифр Бекона».

Існує невизнана науковим товариством  версія, згідно якої  приписують авторство Бекону, відомого  під назвою Шекспіра.

Френсіс Бекон  помирає  9 квітня  1626 року у віці 65 років. Після себе залишив багато філософських праць, які  сьогодні  заслуговують  пошани.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства

Френсіс Бекон  народився  22 січня 1561 року.  Він вважається  англійським філософом, істориком та політичним діячем, а також засновником емпіризму. У 1584 р. – був вибраний  у 23 роки  в парламент.  З  1617 р. стає лордом  – хранителем печаті,  потім – лордом – канцлерем; бароном Веруламським  та віконтом  Сент – Олбанським.

У 1621 р. був  заарештований  і притягнений до суду за звинуваченням  у хабарництві, осуджений  і відсторонений від посади.  Потім його помилував сам король, але на державну службу не повернувся  і останні роки життя присвятив  науковій та літературній  роботі. Свою  професійну діяльність починає  як юрист, але потім став відомий  як адвокат – філософ та захисник наукової  революції .

Його праця є основою  та популяризацією  індуктивної методології, яка дістала назву «метод  Бекона». На його думку, індукція  отримує знання з оточуючого  світу  через експеримент,  спостереження  та перевірку гіпотез. Вже потім  цей метод став використовуватися алхіміками.

Свій підхід  до проблем, які існують в науці  Бекон  викладає у  своєму філософському трактаті «Новий органон»,  який з’явився на світ у 1620 році. У трактаті він проголосив  метою науки збільшення влади людини над природою, яку  визначав  бездушним матеріалом, мета якого –  бути використаним людиною. Він створив також двох літерний шифр, який  ще називається «шифр Бекона».

Існує невизнана науковим товариством  версія, згідно якої  приписують авторство Бекону, відомого  під назвою Шекспіра.

Френсіс Бекон  помирає  9 квітня  1626 року у віці 65 років. Після себе залишив багато філософських праць, які  сьогодні  заслуговують  пошани.

Стрикалюк Богдан, магістр релігієзнавства