Познайомився з такими відомими ліберальними богословами: Адольфом фон Гарнаком, Рейнольдом Зеєбергом, навчався у них, був їхнім учнем та послідовником ліберального богослов’я . Значний вплив на формування поглядів Д. Бонхоффера зробив теолог Карл Барт. У 1927 р. – захищає свою дипломну роботу, що присвячена філософському та догматичному дослідженню фундаментальних категорій церковної соціології.
У 1929 р. – він захищає докторську дисертацію на тему: «Акт та буття. Трансцендентальна філософія та онтологія у систематичній теології». З 1928 -1929 рр. – виконує обов’язки помічника пастора у німецькій євангельській спільноті в іспанському місті Барселона. З 1930 -1931 рр. – проходить стажування в Об’єднаній теологічні семінарії в м. Нью – Йорк.
Стає пастором берлінської церкви у Цінонскірсі, викладає систематичну теологію в Берлінському університеті. У 1933 р. – Дітріх протестував проти расової нацистської політики, і разом з з берлінським пастором Мартіном Німелером приймає участь у створенні так званої Сповідної церкви, яка виступила проти спроб підпорядкувати лютеранську церкву, посередництвом створення акції протесту антинацистської сили під назвою «Євангельська церква німецької нації».
З 1933 -1935 рр. – проживає в Англії, у 1935 р.- повертається в Німеччину, стає повноцінним організатором та керівником семінарії при Сповідній церкві. У 1936 р. – нацисти під проводом Гітлера забороняють Бонхофферу викладання та публічні виступи. За наказом німецького диктатора Адольфа Гітлера у 1937 році було зачинено духовну семінарію. У 1938 р.- Дітріх безпосередньо зв’язується з учасниками руху проти нацистської диктатури, де ій ознайомлюється керівником руху Хансом Остером.
У 1939 р. – відвідує спочатку Лондон, потім м. Нью –Йорк , де йому вже запропонували займатися викладацькою діяльністю. Не дивлячись, що вже розпочалася ІІ Світова війна (1939-1945), відхиляє таку пропозицію і повертається на Батьківщину.
Він мотивував це таким чином: Дітріху потрібно пережити нелегкий період у національній історії разом з усіма християнами Німеччини. Говорить, що у нього вже не буде такого права, щоб приймати участь у християнському житті після Другої світової війни, якщо він не розділить ці важкі випробування зі своїм народом. Чоловік сестри Бонхоффера у 1941 році завербував його як агента абвера, щоби таким чином забезпечити йому можливість поїздок за кордон.
У 1942 р. – по лінії абвера виїжджає у Швецію, зустрічається з учасниками антинацистського спротиву, що був адресований через них представникам Великобританії та США. Дітріх Бонхеффер і далі займався своїми теологічними дослідженнями, довгий час працював над книгою «Етика», у якій стверджує, що християнин має право приймати участь у політичному протесті диктатурі Гітлера. Вони також сказали, що Гітлер – це антихрист.
Теолог допомагає трьом євреям емігрувати до Швейцарії. У квітні 1943 р. – Дитріха було заарештовано німецькими солдатами за звинуваченням у підриві збройних сил Німеччини, після того його кинули у в’язницю Тегель. У в’язниці він не перестає писати, і в 1951 р. світ побачив його книгу «Спротив та покора». У 1944 р. – планувався замах на фюрера Адольфа Гітлера, проте спроба виявилася невдалою. Німецьке гестапо заарештувало Бонхоффера та перевело на Принц – Альбрехтштрассе у м. Берлін, з лютого 1945 р. – переведений із концтабора Бухенвальд до Флосенбюрга.
Зумів зберегти декілька найулюбленіших книг: праці Гетте, філософа Плутарха, а також Біблію. У в’язницях та таборах він завжди зберігав присутність Духа та мужність справжнього християнина, роздумував довгий час над богословськими питаннями, писав вірші, а 8 квітня йому довелося провести останнє богослужіння. Смерть теолога була настільки трагічною для християн усієї Німеччини.
У концтаборі Флосенбюрг 9 квітня 1945 року йому було винесено смертний вирок через повішання. Разом з ним повісили адмірала Канариса, генерала Остера, інших учасників змови проти Гітлера. Напередодні своєї страти Дітріх сказав: «ЦЕ кінець, але для мене 0-початок життя».
Лікар концтабору сказав, що ніколи не бачив такого справжнього та прекрасного пастора Бохоффнера, який опустився на коліна у таємній молитві перед Богом. Вже в квітні 1945 німецьким гестапо було заарештовано родичів Дитріха Бохоффнера, їх звинуватили у змові – брата Клауса та чоловіка сестри Дитріха, які обидва були юристами.
Їм також винесли смертний вердикт через повішення.
Стрикалюк Богдан – магістр релігієзнавства
