Дітріх Бонхоффер (1906-1945)

Народився у протестантській родині, у якій був шостою дитиною із восьми дітей у сім’ї. Батько  – Карл Бонхоффер займав  професію лікаря – невропатолога. У 1923 р. – Дітріх закінчує  навчання в гімназії, куди його направив батько здобувати освіту. Бонхеффер займався вивченням теології у Тюбінгенському та Берлінському університетах .

Познайомився з такими відомими ліберальними богословами: Адольфом фон Гарнаком, Рейнольдом Зеєбергом, навчався у них, був їхнім учнем та послідовником  ліберального богослов’я . Значний вплив на формування поглядів Д. Бонхоффера  зробив теолог Карл Барт. У 1927 р. – захищає свою дипломну роботу, що присвячена філософському та догматичному дослідженню  фундаментальних категорій церковної соціології.

У 1929 р. – він захищає докторську дисертацію  на тему: «Акт та буття. Трансцендентальна філософія та онтологія у систематичній теології». З 1928 -1929 рр. – виконує обов’язки помічника пастора  у німецькій євангельській спільноті в іспанському місті Барселона. З 1930 -1931 рр. – проходить стажування в Об’єднаній теологічні семінарії в м. Нью – Йорк.

Стає пастором  берлінської церкви у Цінонскірсі, викладає систематичну теологію  в Берлінському університеті. У 1933 р. – Дітріх протестував проти расової нацистської  політики, і разом з з берлінським пастором Мартіном Німелером  приймає участь у створенні так званої Сповідної церкви, яка виступила проти спроб  підпорядкувати лютеранську церкву, посередництвом створення  акції протесту антинацистської сили під назвою «Євангельська церква німецької нації».

З  1933 -1935 рр. – проживає в Англії, у 1935 р.- повертається  в Німеччину, стає повноцінним  організатором та керівником  семінарії при Сповідній церкві. У 1936 р. – нацисти під проводом Гітлера забороняють  Бонхофферу викладання та публічні виступи. За наказом німецького диктатора Адольфа Гітлера у 1937 році було зачинено духовну семінарію. У 1938 р.- Дітріх  безпосередньо зв’язується  з учасниками руху проти нацистської диктатури, де ій ознайомлюється  керівником руху  Хансом  Остером.

У 1939 р. – відвідує спочатку Лондон, потім м. Нью –Йорк , де йому вже запропонували займатися викладацькою діяльністю.  Не дивлячись, що вже розпочалася ІІ Світова війна (1939-1945), відхиляє таку пропозицію і повертається на Батьківщину.

 

Він мотивував це таким чином: Дітріху потрібно пережити нелегкий період у національній історії разом з усіма християнами  Німеччини. Говорить, що у нього вже не буде такого права, щоб приймати участь у християнському житті після Другої світової війни, якщо він не розділить ці важкі випробування зі своїм народом. Чоловік сестри Бонхоффера  у 1941 році завербував його як агента абвера, щоби таким чином забезпечити йому  можливість поїздок за кордон.

У 1942 р. – по лінії абвера виїжджає у Швецію, зустрічається з учасниками антинацистського спротиву, що був адресований через них представникам Великобританії та США.  Бохоффнер  і далі займався своїми теологічними дослідженнями, довгий час працював над книгою «Етика», у якій стверджує, що християнин має право приймати участь  у політичному протесті  диктатурі Гітлера. Вони також сказали, що Гітлер – це антихрист.

Теолог допомагає трьом євреям емігрувати до Швейцарії. У квітні 1943 р. – Дитріха було заарештовано німецькими солдатами за звинуваченням  у підриві збройних сил Німеччини, після того його кинули у в’язницю Тегель. У в’язниці він не перестає писати, і  в 1951 р. світ побачив його книгу «Спротив та покора». У 1944 р. –  планувався замах на фюрера Адольфа Гітлера, проте спроба виявилася невдалою. Німецьке гестапо заарештувало Бонхоффера та перевело на Принц – Альбрехтштрассе  у м. Берлін, з лютого 1945 р. – переведений із концтабора Бухенвальд до Флосенбюрга.

Зумів зберегти декілька найулюбленіших книг: праці Гетте, філософа Плутарха, а також Біблію. У в’язницях та таборах він завжди зберігав  присутність Духа та мужність справжнього християнина, роздумував довгий час над богословськими питаннями, писав вірші, а 8 квітня йому довелося провести останнє  богослужіння. Смерть теолога була настільки трагічною для християн усієї Німеччини.

У концтаборі Флосенбюрг 9 квітня 1945 року  йому було винесено смертний вирок через повішання. Разом з ним повісили адмірала Канариса, генерала Остера, інших учасників змови проти Гітлера. Напередодні своєї страти Дітріх сказав: «ЦЕ кінець, але для мене 0-початок життя».

Лікар концтабору сказав, що ніколи не бачив такого справжнього  та прекрасного пастора  Бохоффнера, який опустився на коліна у таємній молитві перед Богом. Вже в квітні  1945 німецьким гестапо було заарештовано родичів Дитріха Бохоффнера, їх звинуватили у змові – брата Клауса та чоловіка сестри Дитріха, які обидва були юристами.

Їм також винесли смертний вердикт через повішення.

Стрикалюк Богдан – магістр релігієзнавства