На захист людства

Іноді я дивуюся: для чого ми шукаємо життя в Космосі? Вже знайшли декілька десятків екзопланет, подібних Землі, де можливе життя. З якою метою? Щоб заселити їх, коли ми остаточно занапастимо нашу планету? А як це відбуватиметься? Як в фантастичних фільмах, коли земна армада з’явиться на чужій планеті і геть винищить тубільців? Бо ж ми інакше не уявляємо собі спілкування.

k

Вже, можна сказати, десять – дванадцять тисяч років як ми розумні, після зникнення останнього льодовика в Європі ми навчилися не тільки вбивати мамонтів каменюками, але й розпалювати вогонь, рахувати, читати й писати, будувати села і міста, літати в повітрі, виробляти енергію на атомних станціях, нарешті – вийти в Космос, побувати на Місяці… А людей як вбивали, так і вбиваємо. То чи можна вважати прогресом те, чого ми досягли? » Read more

Живі двері

                                  Камінь на горі Рожаниці

Адже не важливо, з якої саме глини був створений Адам, важливим є животворчий дух, сама людина. Якщо література знаходить відгук у серці читача всупереч загрозі, катастрофі, голоду, війні, то це означає, що вона не має національної приналежності, вона – світова. Це письмо самотньої людини, що блукає у безмежному всесвіті в пошуках Бога.

                                                                                                 Левон Хечоян

 kam

Сонце сходить на ново день,  ратоборствує Камінь, старий, як цей світ, мудрий, як сам Всевід од Карпатських гір. » Read more

Людина серед людей, як піщинка серед морського піску

Вона ловила муху, що залітала до її маленької тісної кімнати через відчинену кватирку, підносила легко стиснутий кулачок поморщеної руки до вуха, вслухаючись в перелякане дзижчання комахи, і випускала її в Божий світ. Тітка Ксеня не сприймала тих людей, які вбивають павуків, вона розмовляла з котами, підгодовувала бродячих собак, робила з картонних коробок годівнички для пташок.

eee

Ця дивна жінка з мого дитинства вже давно покинула землю, полинувши в кращі світи, а я її забути не можу. Мені малою думалося, що в неї душа теж якоїсь тварини. Найчастіше вона мені нагадувала мишку – сіреньку, метку, з тоненьким хвостиком сивого волосся на голові. Та тепер я зрозуміла – вона була людиною, і не просто людиною, а людиною людяною. » Read more

Чому люди, виходячи в люди, перестають бути людьми

Гуляю містом, повільно перебираючи ноги… Прокладаю маршрут…Шум, гамір… Мене оточують люди… У кожного з них – своя історія, почуття, доля… Люди… Хм, які ж вони заклопотані!… Кругом суєта і поспіх… Мобільні телефони, інтернет, гаджети… Не люди – роботи… Замість почуттів – смайлики, кохання – лайки, спілкування – месиджи… Пустота… Довкола пустота… Пустота в їхніх очах, душі, серці… Куди вони поспішають? Ці люди… Люди?… Людство… Людяність… Настільки заклопотані, що не помічають нічого… Нічого і нікого… Як цікаво! Маленький паросток пробив кам’янисту доріжку…Він – живе…

iiiit

Маленьке кошенятко… Бідненьке! Не бійся! Голодне? Самотнє… Холодно? Охоронятиму тебе! Йди на руки… » Read more

Людяність – це засіб, котрий може врятувати світ від війн

На дворі 21 перше сторіччя: нічого не стоїть на місці, все розвивається. З кожним днем світ змінюється, впроваджуються нові технології, люди здійснюють нові відкриття. Світ не стоїть на місці! Люди вбирають нові знання, досвід, пізнають до цього невідомі професії. Але деякі забувають про найголовніше – моральні та духовні цінності.

christmas

Сучасне суспільство почало забувати, що таке доброта, взаємоповага та щирість. Соромно, що поряд із таким швидким прогресом в усіх сферах життєдіяльності суспільства, громадяни припинили помічати духовну красу внутрішнього світу, женуться за тим, що блищить та намагаються обігнати один одного, запобігаючи різних методів. » Read more

Человек и человечность – что это?

Человек и человечность – что это? Так много уже сказано и написано. Так много пережито, а человек продолжает идти по той же тропе поиска, вопросов, переживаний, сомнений и робких, неуверенных ответов. Как измерить человечность? Кто такой человек? Почему мой сосед его называет Человечищем? А посмотришь на этого Человечища и плакать хочется. Сутулый, хлипкий, глазки в пол, ветер его носит. Но для соседа он все же Человечище.

rrrrrrrr

Что такое человечность? С чем ее едят? И как она выглядит? Почему на сиюминутную помощь от человека мы реагируем с опаской, с подозрением. Ждем подвоха и хотим тут же и сразу отдать ему долг. Рассчитаться, чтобы не быть должным. Чтобы не чувствовать на себе это чувство. » Read more

ЛЮДИНА-ЛІХТАР

 

У порівнянні з світом машин та людей, людина подібна до ліхтаря: її життя залежить від зовнішніх чинників, зокрема від живлення струмом емоцій та бажань. Позитивні та негативні вчинки, як катод і анод, перекладені запобіжником гідності та здатності співчувати. Життя кожного з нас підвладне суспільству, його нормам, подіям у навколишньому світі, як ліхтар, який чутливий до напруги у мережі.

rriiririri

Ліхтарі або стоять один за одним, як втілення цивілізації сучасних людей, схожі, як близнюки, або сумують у парку, старовинні, замріяні, наповнені спогадами про кращі часи, коли їх запалював старий дядечко-ліхтарник. » Read more

КАК ВОЗМОЖНА ЧЕЛОВЕЧНОСТЬ

Человек впервые реально понял, что он житель планеты и может, должен мыслить и действовать в новом аспекте, не только в аспекте отдельной личности, семьи или рода, государства или их союзов, но и в планетном аспекте.

В.И. Вернадский

Существует две противоположные друг другу наиболее фундаментальные поведенческие матрицы, или моральные принципы: “человек человеку – волк” и “человек человеку друг, товарищ и брат“.

ooo

Первый принцип опирается на достаточно разработанную и подтвержденную множеством фактов эволюционную теорию, согласно которой в нашем мире выживает сильнейший в результате борьбы за существование.  » Read more

Божественне начало у людському всесвіті

Людина – багатогранне та неперевершене творіння невідомих нам вищих сил. Найпоширеніша думка, що вона створена за подобою Бога. Та чи схожі ми на нього?  Віддаляючись від Райського Саду, люди почали втрачати ту його частину, якою він нас наділив. Хоча ми не можемо напевно знати задум Божий.

rrre

Можливо навпаки, наш Творець відпустив нас у світ, щоб ми віднайшли щось своє, що й отримало назву «людина». З’ївши заборонений плід, Адам та Єва звершили перший гріх, що показало їх явну відмінність від Бога та непокірність йому. » Read more

Сумління криза – смерть душі.

Є такі, що тихо жити вміють,
Гнуться під вітрами, як трава.
В двадцять років душі їх сивіють,
Тільки не сивіє голова.

Я ж скажу: хіба у чубі справа,
Коли душу виїла іржа?
Вічна шана, вічна честь і слава
Тим, чия не сивіє душа!

Василь Симоненко

Людина… Неперевершене явище створене за образом та подобою Божою, книга, яку ніколи не набридне читати, химерний філософський трактат, який викликає вир емоцій, суперечки, а підчас  і обурення від щирого здивування та незвичності…

sbЛюдина-це стереотип, який час від часу сам точить себе, як вода камінь. Людина-це клаптик Всесвіту, його невід’ємна частина… » Read more

Обеззброїти домашнє насилля

20% населення планети страждають від фізичного насилля в сім’ях.

95% – від морального, яке включає в себе страх перед партнером,

критику, неповагу, економічну залежність, зраду,

нехтування інтересів і т.д.

Єдність людства.

edins

Сумарна програма поведінки партнерів у сім’ях відображає стан речей в країні. Загальна величина проблем кожної країни створює стан нашої планети на фізичному і духовному рівнях. Далі все це знову відображається на кожній людині і сім’ї. Круговий обіг енергій… » Read more

Ти називаєш себе «людиною»

21 столітті  – століття нанотехнологій,  соціальних мереж, ІТ- програм. Століття в якому комп’ютерні, механічні та електронні системи повністю заповнюють наше повсякденне  життя. На сьогоднішній день ми забуваємо про те, що окрім соціальних мереж, різного виду ігор  і програм є ще навколишній світ, а саме головне що в ньому ще залишились живі люди, а не просто комп’ютеризовані апарати.

ruuu

Згадай, коли ти останній раз виходив на вулицю задля того, щоб допомогти сусідці занести важкі пакунки в квартиру?  Згадай, коли ти останній раз йшов дорогою і просто посміхався дівчині\хлопю, щоб зробити приємно? Згадай, коли ти останній раз допомагав батькам, не задля того, що так потрібно робити, а через те, що ти відчуваєш в собі ще краплинку людяності  і турботи про своїх рідних і оточуючих тебе людей?  Не пам’ятаєш? А знаєш чому? » Read more

ГУМАНІЗМ, АБО ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЄ ЛЮДСТВУ

unnamedЛюдина, по визначенню, – істота біосоціальна. І хоча наша біологічна натура є переважаючою, але із подальшим розвитком суспільних відносин соціальний аспект буде все більше зростати.

Дана двоїста суть та наявність розвиненої самосвідомості (в порівнянні із тваринами) і робить нас – людей – унікальними на нашій планеті та в нашій сонячній системі. Хоча мораль чи, принаймні, її зачатки, ми вже бачимо у багатьох тварин, людина в цьому плані стоїть вище всіх відомим нам живих істот. І це в купі із нашою розвиненою свідомістю дає людству багато можливостей і одночасно багато обов’язків.

Не треба ніколи забувати про руйнівну силу наших можливостей для інших і самих себе !У всі часи всі народи, більшою чи меншою мірою, говорили про падіння моралі. І треба визнати, що інколи це було правдою, особливо у воєнний час. Одначе, дуже легко дивитися на криву часу з її злетами та падіннями, але куди важче побачити рух кривої загалом. Тому пропоную спробувати подивитися на еволюцію ставлення до чотирьох груп людей.

Перша група – це іноземці. На сьогодні, попри іммігрантські напливи, до чужоземців більшість відноситься із терпінням, а меншість навіть допомагає. А там, де строкатий національний склад, населення старається жити принаймні в «поганому мирі». » Read more

Коронована материнством.

Сніг закидав шибку… «Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь Тобою. Благословенна Ти між жінками, і благословенний плід лона Твого, Ісус». Бабуня на колінах… Ікона сміється святими очима, чекає на «Амінь», щоб розпочати здійснення гарячих благань грішної душі.

mat

Я дивлюсь у дзеркало. Воно радіє з мене… Може, я смішна. Кирпатий ніс вкрився ластовинням, і воно з мене насміхається?! Ха, посміюсь і я… Бо дзеркало таки із вихилясом –  у кутку крута зморшка пом’яла бабуні хустку… » Read more

1 2 3 99