Зурванізм відокремився від традиційного зороастризму у своєму уявленні про природу Верховного Божества та вільну волю людини. У зурваністському світогляді, Ахура-Мазда (або Ормузд) був створений істотою, братом-близнюком Ангра-Майню (або Аріман), а Верховним Божеством був Зерван Акарана («Нескінченний час», також відомий як Зурван). Ця концепція передбачала, що час створив усі речі та змусив їх зникнути, а люди, безпорадні перед цим невблаганним часом, були піддані долі, а не мали вільної волі.
Після завоювання Персії арабами-мусульманами у 7 столітті н.е., зороастризм та зурванізм були придушені. Однак вплив цієї релігійної доктрини залишався помітним. Зурванітська інтерпретація зороастризму стала першою, яка досягла заходу і сформувала спосіб розуміння цієї релігії як дуалістичної, а не монотеїстичної. Ця ідея вплинула на подальших перських поетів та літературні твори, утворивши деякі з найвидатніших шедеврів у перській літературі, які, в свою чергу, вплинули на світову культуру.
Зурванізм, хоч і втрачений у своїй практиці, залишається важливою частиною історії і розвитку духовності, його вплив можна побачити в широкому спектрі аспектів культури, від філософії до літератури. Вивчення цієї релігійної течії допомагає краще зрозуміти розвиток людських ідей та віровчень у давнину та їхній вплив на сучасний світ. Він відігравав ключову роль у формуванні релігійної ідентичності та культурних традицій, зберігаючи своє місце в історії як важливий етап у розвитку зороастризму та його вплив на глобальну духовність.
Іван Гудзенко
