Зороастр

У середовищі, насиченому духовністю та віровченням, зародився великий мислитель Зороастр у родині високоповажних перських батьків Пурусаспи та Дугдови. Походження його батька, Пурусаспи, можливо, належало до священицької касти, оскільки сам Зороастр обрав собі цю дорогу та віддавав перевагу духовному розвитку ще у дитинстві, що свідчить про високий соціальний статус родини. Із загальної інформації відомо, що він мав четверо братів – двох старших та двох молодших, але подальші подробиці про сім’ю та раннє дитинство залишаються невідомими.

Згідно з легендою, він розпочав свою службу священиком ще у віці 15 років, ймовірно, як помічник старшого жреця, і залишив рідний дім близько 20 років, щоб просуватися у своїй кар’єрі. Одним із обрядів, який виконували жерці, був ритуальний забій тварин для жертвоприношень. Зороастр, ймовірно, був свідком цього багато разів і, можливо, навіть брав участь, проте відчував відразу до цієї практики.

У віці близько 30 років він відвідав релігійний фестиваль, що відзначав весняні обряди, можливо, святкування Нового року, відоме як Навруз. Під час цього заходу він пережив видіння, яке перевернуло його життя. На березі річки перед ним з’явилося виразне втілення небесної істоти, що представило себе як Воху Маха («блага мета») і заявило, що її послав сам Ахура-Мазда. Ця істота передала послання: жреці неправильно тлумачили божественну істину і вклонялися хибним богам. Єдиним богом був Ахура-Мазда, який не вимагав кривавих жертв, але орієнтувався на етичну поведінку. Зороастр був обраний розголошувати це відкриття та відразу розпочав свою місію. Його призначення стало точкою відліку в його житті, що визначило його подальші дії і вчинки.

Зороастр, обурений відступництвом від давніх істин, віддав своє життя місії просвітлення та відновлення віри, щоб привести своїх співвітчизників до істинного світла знання та моралі.

Іван Гудзенко