Жан Буридан народився в околицях французького містечка Бетюн у 1295 році. Почав захоплюватися середньовічною філософією, відносився до схоластів. Освіту отримав у коледжі, а згодом і в Паризькому університеті.У 1324 р. – отримує диплом магістра мистецтв, отримує відповідну ліценцію як документ, що дає право викладання. Займається викладацькою діяльністю при Паризькому університеті, читає лекції на факультеті мистецтв. Його двічі обирали на пост ректора цього навчального закладу. Жан Буридан є прямим учнем та послідовником ідей англійського схоласта, мислителя Вільяма Оккама. З ним він зустрівся під час навчання в Паризькому університеті.
Вчення Оккама насправді вплинуло на подальшу філософію Буридана. Слід зауважити на тому, що вже в період XIV-XV століть у європейському суспільстві став поширюватися реалізм, а потім номіналізм. Номіналізм Вільяма Оккама викликав бурхливу реакцію представників Католицької церкви, які оголосили його вчення єретичним у 1328 році. А 1339 року було видано спеціальний декрет, в якому наголошувалося про заборону викладання вчення, будь – яких ідей Оккама.
У 1473 р. — було дано спеціальну вказівку притримування реалізму магістрами Паризького університету. В тім на відміну від інших, чіткої номіналістичної позиції притримувався Жан Буридан. Це досить чітко видно із його поглядів щодо очевидності та необхідності природніх наук при умовному, а не абсолютному смислі. Його позиція дозволила обійти твердження, що нібито принципи фізики встановлюються з допомогою метафізика, проте це не так. Так як ці принципи встановлюються тільки Богом.
Характер його досліджень з логіки свідчить про безпосередній вплив вчення Вільяма Оккам на нього. Про його життя складено багато легенд, що нібито Буридан ще в середині XIV століття він переїздить у Відень, будучи вигнаним за свої номіналістичні погляди у Паризькому університеті. В тім такі свідчення не маю певної своєї аргументації.
Буридан пише коментарі до праць античного мислителя Арістотеля: «Сума діалектики; Про логічну послідовність; Питання до арістотелівської метафізики, етики, політики та фізики». До того ж, з низки цих праць слід виокремити коментар до книги Арістотеля «Про небо». Коментар Жана Буридана стоїть під назвою «Питання до чотирьох книг про небо та землю», що містить аналіз окремих важливих питань та філософських проблем, яких торкається сам Арістотель.
У своїй праці Буридан намагається описати рух за інерцією, при цьому використовує таке поняття як імпетус. Саме ж припущення філософа стало новизною у ХІV столітті. Стала побутувати думка, що за підтримку руху об’єкту відповідальним є середовище (наприклад, повітря, вода). Поняття Буридана про імпетус дало змогу для введення гіпотези як першопочаткового поштовху для пояснення обертання небесної сфери. Його вчення стали сприймати у середньовічних вищих навчальних закладах.
Буриданом здійснюється написання багатьох трактатів. Серед них виділяються такі: «Трактат про відносини; Про університети». Досить цікавим є його вчення про свобідну волю. Так як Буридан був прихильником інтелектуального детермінізму, то воля, згідно його точки зору знаходиться під впливом інтелекту. Воля прагне до того, що інтелект сприймає як благо. І якщо інтелект із існуючих двох благ визнає одне низьким, а інше – вищим, то в такому випадку воля при цих умовах, які є однаковими для неї – прагне до вищого. В іншому випадку, якщо інтелект визнає рівноцінними два блага, то воля опиняється у безвихідній ситуації, не має можливості для дій.
Ім’я Жана Буридана згадується у документах, які датуються переважно 1358 роком, насправді ж точний рік смерті його народження і смерті досі невідомий. Дослідники припускаються тієї думки, що філософ помер близько 1360 або ж 1361 року.
Богдан Стрикалюк
