Ще задовго до римського завоювання на місці сучасного замку існувало укріплене поселення. У VI столітті територія перейшла під контроль англів, які витіснили кельтських бриттів. Саме тоді замок став резиденцією Іди, короля Бернікії, а згодом його спадкоємця Етельфріта. Фортеця на скелі швидко перетворилася на політичний і військовий центр Нортумбрії, де відбувалися коронації місцевих правителів.
Однак у 993 році Бамбург зазнав нападу вікінгів, які його розграбували. Після цього укріплення перейшло під владу норманів, котрі розпочали масштабну перебудову. Фортеця витримала облогу Вільгельма II у 1095 році, що свідчить про її стратегічну значущість.
Архітектурний розвиток
Найстаріші збережені частини замку датуються XII століттям, зокрема добою правління Генріха II. Центральним елементом є масивний донжон, завершений у 1164 році. Ця споруда символізує перехід від ранньосередньовічних фортифікацій до монументальної архітектури зрілого феодалізму.
У середньовічних легендах Бамбург пов’язували з артурівським циклом. За переказами, замок вважався фортецею сера Ланселота, одного з найвидатніших лицарів Круглого Столу. Попри міфологічний характер цієї традиції, вона підкреслює місце замку в культурній пам’яті.
Під час Війни Троянд Бамбург увійшов в історію як перший англійський замок, що впав під гарматним обстрілом. У 1464 році його штурмував король Едуард IV, і цей епізод став символом занепаду лицарської доби.
Занепад і відродження
У XVI–XVII століттях замок Бамбург перебував у занедбаному стані. Новий етап його історії розпочався у 1704 році, коли фортецю придбав єпископ Дарема, лорд Крю. За його ініціативи замок перетворився на центр благодійної діяльності, де діяли школа, бібліотека та лікарня.
У другій половині XVIII століття частину споруд перебудували, однак справжній розквіт настав після придбання замку у 1894 році промисловцем і винахідником Вільямом Армстронгом. Він реалізував масштабну програму реконструкції, частково зніс старі споруди та створив поєднання середньовічної фортеці з вікторіанським палацом.
Його нащадки живуть у замку й сьогодні. Королівський зал, оформлений у стилі неоготики, вражає стелею з імітацією молоткових балок та численними кам’яними різьбленнями із зображенням тварин. Колекції меблів, зброї, гобеленів і порцеляни зберігаються у спеціальних залах, а частина приміщень використовується як музеї.
Замок у культурі
Завдяки своєму мальовничому розташуванню замок у Бамбурзі неодноразово ставав знімальним майданчиком для художніх і документальних фільмів. Серед них — «Беккет» (1964), «Марія, королева Шотландії» (1971), «Індіана Джонс і циферблат долі» (2023).
Замок Бамбург є не лише архітектурною пам’яткою, а й символом історичних трансформацій Британії — від кельтської доби та англосаксонських королів до вікторіанської епохи промислових новаторів.
Іван Гудзенко
