Закони Хаммурапі були виявлені в 1901 році археологом і французьким дипломатом Жаком де Морганом під час його експедиції по Месопотамії. Законодавчий кодекс був знайдений у місті Суза (сучасний Ірак), де колись розташовувалася стародавній Вавилон.
Закони Хаммурапі були встановлені для регулювання всіх сфер життя, від релігійних обрядів до побутових питань. Кодекс складався з більше ніж 280 законів, висіяних на великому стели з червоного пісковика.
Основні принципи законів включали в себе ідею відповідальності за свої дії. «Око за око, зуб за зуб» визначало принцип відшкодування для тих, хто завдавав шкоди іншому. Страхітливі кари чекали тих, хто порушував закони, зокрема, граюіжників, брехунів та невірних чоловіків та жінок.
Закони Хаммурапі визнавали класову ієрархію, але при цьому пропагували певний рівень рівноправ’я. Закони мали різні санкції для різних соціальних груп, але кари були зазвичай пропорційними злочину.
Закони визначали права та обов’язки в сімейних відносинах. Наприклад, чоловік мав право володіти майном, але при цьому поважати права своєї дружини на спадщину. Розлучення було визнано легальним за певних обставин.
Закони Хаммурапі залишили невимірний вплив на подальший розвиток правових систем. Багато з принципів цього кодексу відображені в подальших юридичних традиціях і кодексах, таких як римське право та Кодекс Наполеона.
Закони Хаммурапі відображають спробу створити справедливий і систематизований кодекс у давньому світі. Цей кодекс став важливим кроком у розвитку правової культури та залишив глибокий слід в історії права.
Іван Гудзенко
