Єдиним елементом літургійного облачення є капюшон. Для звершення Божественної Літургії використовують великий квасний хліб, який має овальну форму. Анафора західносирійського обряду має наступний тип: префацію, санктус, анамнесіс, епіклезу, інтерцесію. Звершення Літургії відбувається сирійською мовою з використанням едесського діалекту.
Божественна Літургія випереджена проскомидією (на ній миються руки, запалюються у вівтарі свічки, готуються Святі Дари), грецьким «Кіріє елейсон» (Господи помилуй), сирійським «Слава в вишніх Богу», читанням Апстола, Святого Євангелія, співом «Символу Віри», анафорою, звершенням Євхаристії, Подякою та відпустом.
Маємо також передісторію формування обряду у грекомовному варіанті. Дещо із грецької термінології збережене в сирійській версії. Можливо така версія була настільки ранньою, що охоплювала період ще до Халкидонського собору, тобто до часу, доки не почав впивати сам Константинополь.
Християнські спільноти передусім виникали у сільських районах з читанням у грецькому варіанті молитов в таких містах як Антиохія та Єрусалим, пізніше грецька була переведена на місцеву народну сирійську мову, яку вже використовували. Одне із таких ранніх джерел виявляється Перегрінаціо Сільвії, яким описується служба ніби грецькою мовою в місті Єрусалим, відбувається прочитання уроків на грецькій з перекладом на сирійську.
З єдністю спільноти Західної Сирії, єпархії слідували обряду антиохійського патріарха, змінюючи при цьому мову. Модифікацію грецької мови, яку скопійовано сирійською мовою тими, які читали молитви національною мовою. Такий момент важливий тим, що в сирійській літургії містяться зміни, започатковані з Антиохії та Єрусалиму. Цей обряд не так як антиохійський, а більше єрусалимсько-антиохійський. Наприклад в літургії святого апостола Якова звершують швидше молитву за Сіон, тобто Єрусалимську, а не Антиохійську церкву, про що докладно в дослідженні говорить Брайтман.
Головним доказом наявності єрусалимсько-антиохійської літургії як в сирійській так і візантійській православній церкві є витіснення стародавнє використання до розколу Халкидонського собору V століття нашої ери. Сирійські документи раннього періоду датуються кінцем V століття. У них міститься цінна інформація про місцеву форму антиохійсько-єрусалимського уставу.
До того ж, сирійська православна церква зберігає версію обряду місцевого варіанту. Схема більшості молитов співвідноситься з грецьким варіантом літургії святого Якова; тут містяться доповнення та упущення, які знаходимо у ранній місцевій формі обряду. Сирійською церквою теж були допущені зміни після халкидонського розколу.
Сирійським письменником Яковом Едесським у листі до священика Фоми сирійська літургія порівнюється з єгипетською. Із церкви вийшли перші науковці, якими вивчали літургію з Багдаду (ІХ ст.), Мойсей з Мосулу (Х ст.), Амід (ХІІ ст.), ним написані коментарі цього обряду. У хроніці сирійського прелата Михаїла Великого обмірковується питання представлення цінних сучасних документів.
Самий стародавній західно-сирійський варіант літургії грецької форми святого апостола Якова, брата Господнього зберігся в едесському діалекті. Літургія Якова грецької версії характерна наступними відмінностями: проскомидією (молитви на облачення, підготовка приношення), з розрізненими молитвами. Відповідно саме ця частина літургія піддалася зміні: приватної молитви.
У трисвятінні є додаток «розп’ятий за нас», що є відомою особливістю у східному православному обряді. Пункт добавлено Фулло, міафізитом антиохійським патріархом, яким підрозумівся міафізітізм, котрим викликано багато суперечок, стаючи девізом східних сирійських православних. Літанію представляє тричі виголошена фраза «Кіріє елейсон».
Ще однією особливістю в обряді є відсутність піснеспіву під час Великого входу (візантійський додаток лише в грецькому обряді), приношення молитов за грецьким обрядом, епіклесіс з покровом подібний до грецького, за фракцією йде молитва «Отче наш», на причасній ектенії замість «Господи помилуй» -Алилуя. Сирійська літургія містить такі грецькі форми як Стомен калос, Кіріє Елейсон, Софія, Просхомен. Сирійською церквою до «Ордо комуніс» додається дуже велика кількість альтернативних Анафор, більшість з яких не опублікована, їх приписують різним людям, написаних в різні періоди.
Пегас
