Гуманістичний поворот у марксизмі
Ключовими представниками школи були Гайо Петрович та Михайло Маркович. Вони прагнули повернутися до раннього Маркса — до його антропологічного і гуманістичного виміру. У центрі уваги опинилися питання свободи, творчості та відчуження. На відміну від догматичного марксизму, школа «Praxis» розглядала соціалізм як відкритий проект, що потребує постійної критики та саморефлексії.
Журнал і літні школи
Назва руху походить від журналу Praxis, що видавався з 1964 року. Видання стало міжнародним майданчиком для обговорення проблем марксистської теорії, екзистенціалізму та феноменології. Важливою інституцією були Корчуланські літні школи, де зустрічалися філософи з різних країн Європи. Цей інтелектуальний обмін сприяв інтеграції югославської думки в ширший європейський контекст.
Критика бюрократичного соціалізму
Філософи «Praxis» піддавали критиці бюрократичний характер соціалістичної держави. Вони вважали, що справжня емансипація неможлива без активної участі людини в соціальному житті.
Поняття практики тлумачилося не як технічна діяльність, а як творча самореалізація особистості. Людина розглядалася як історичний суб’єкт, здатний змінювати суспільство.
Репресії і розпуск
На початку 1970-х років влада обмежила діяльність школи, а частина її представників втратила академічні посади. Хоча рух не був повністю знищений, його інституційна база була підірвана. Попри це, ідеї «Praxis» залишили помітний слід у західному марксизмі та критичній теорії.
Іван Гудзенко
