У давньогерманських релігійних системах персоніфікація землі була надзвичайно поширеною. Земля розглядалася як жива істота, яка дає врожай, підтримує життя і водночас здатна породжувати богів. Саме тому Йорд постає як фундаментальна космічна фігура, що передує багатьом іншим божествам. У скандинавських джерелах її образ не описаний настільки докладно, як образи інших богинь, однак її роль у космічному порядку зрозуміла: вона уособлює саму основу світу.
У давніх текстах Йорд згадується також під іншими іменами. Одне з них — Фйорґюн (Fjörgyn або Fjörgynn). Це ім’я, імовірно, має дуже давнє індоєвропейське походження та також пов’язане з образом землі або родючої природи.
Деякі дослідники припускають, що первісно Фйорґюн могла бути богинею борозни — символу землеробства та обробітку ґрунту. Така інтерпретація добре узгоджується з аграрним характером ранніх германських культів, де земля була головним джерелом добробуту.
Ще одним ім’ям богині є Хлодін (Hlóðyn). У поетичних текстах скандинавської традиції це ім’я часто використовується як альтернативне позначення матері Тора. Подібні варіанти імен були характерними для давньої поезії, де різні епітети дозволяли урізноманітнювати оповідь.
Наявність кількох імен також свідчить про складну історію формування образу богині, яка могла поєднувати елементи різних місцевих культів.
Археологічні свідчення: культ Хлудани
Цікаво, що ім’я богині, споріднене з Хлодін, зустрічається і в археологічних джерелах. У Нижній Німеччині та на території сучасних Нідерландів знайдено кілька вотивних написів, присвячених божеству під назвою Dea Hludana.
Ці написи датуються римською добою і свідчать про існування локального культу богині, яка, ймовірно, була пов’язана із землею, природою або родючістю. Більшість дослідників вважає, що Dea Hludana може бути германським варіантом тієї ж самої богині, яка у скандинавській традиції відома як Йорд або Хлодін.
Таким чином, археологічні дані підтверджують, що культ богині Землі мав широке поширення у різних регіонах германського світу.
Образ богині Землі у світогляді германців
Йорд належить до найдавнішого шару германської міфології. Її образ сформувався ще в ті часи, коли релігійні уявлення були тісно пов’язані з природними циклами, землеробством і культом родючості. Земля розглядалася як велика мати, яка дає життя всім істотам. Вона була одночасно джерелом сили, родючості та стабільності. Саме тому божество, що уособлює землю, займало фундаментальне місце у космологічній картині світу.
У скандинавській міфології Йорд не виступає активною героїнею багатьох міфів, однак її значення полягає у символічному статусі. Вона є тією силою, з якої постає життя, і водночас основою для діяльності інших богів.
У системі скандинавських уявлень світ складається з взаємодії різних стихій — неба, землі, моря та підземного світу. Йорд представляє матеріальний фундамент цього космосу. Її союз з Одіном символізує гармонію між небесним і земним виміром буття.
Іван Гудзенко
