Євген Дюрінг народився в Берліні, де отримав ґрунтовну освіту. Після закінчення університету він з 1856 по 1859 рік займався юридичною практикою, однак його інтереси швидко змістилися до філософії та економіки. У 1864 році він почав викладати філософію в Берлінському університеті, де його лекції привертали увагу студентів та колег. Проте через радикальність своїх поглядів Дюрінг змушений був залишити університет у 1877 році.
Філософські та економічні погляди
Дюрінг був прихильником позитивізму — філософського напрямку, який акцентує на важливості наукового спостереження та емпіричних даних для отримання знань. Він вважав, що людське пізнання має ґрунтуватися на дослідженні природних явищ, а не на абстрактних метафізичних концепціях.
У своїх економічних працях Дюрінг критикував марксизм, зокрема його теорію класової боротьби. На його думку, суспільство може досягти гармонії через «етику симпатії», яка ґрунтується на природній здатності людей до взаєморозуміння та співчуття. Він запропонував концепцію «вільного суспільства», де всі відносини, засновані на владі, були б скасовані, а люди жили б у гармонії, без експлуатації та боротьби за існування.
Ці ідеї викликали гостру критику з боку марксистів, зокрема Фрідріха Енгельса, який у своїй книзі «Анти-Дюрінг» (1877–1878) різко розкритикував погляди Дюрінга, назвавши їх «вульгарним матеріалізмом».
Критика суспільних інституцій
Дюрінг був відомим критиком багатьох суспільних інституцій, включаючи мілітаризм, релігію, юдаїзм та систему вищої освіти. Він вважав, що ці інститути обмежують свободу людини та перешкоджають розвитку справді вільного суспільства. Його роботи часто викликали суперечки, але вони також сприяли розвитку нових ідей у філософії та економіці.
Іван Гудзенко
