Ще одним із яскравих представників конфуціанства у філософській думці Стародавнього Китаю є Ян Сюн. Його відносять до школи стародавніх китайських текстів. За деякими історичними свідченнями, Ян Сюн народився близько 53 року до нашої ери у місцевості сучасної провінції Сичуань в заможній родині християн. Досягнувши сорокарічного віку, майбутній філософ відправляється до столиці у пошуках роботи. Починає займатися політикою.Він не бажав, щоб претендентом на імператорський престол у державі був Ван Ман. Відомо, що той був ближчим соратником при імператорській родині, проте мав лихі наміри щодо захоплення трону китайського імператора. Близько 8 року нашої ери Ван Ман скидає з імператорського престолу малолітнього майбутнього правителя династії Хань, захопивши у такий спосіб владу у свої руки. Після скинення наступника престолу, Ван Ман оголосив становлення нової династії Синь.
Новий імператор робив деякі спроби проведення реформ стосовно користування землею, рабовласництва, торгівлі, в тім його намагання це зробити закінчилися крахом. Через свою некомпетентність, недбалість у керуванні державою, Ван Ман втрачає важелі управління, знаходячись у великій небезпеці. У 23 р. н.е. – під час одного із повстань іменованого «Червоні брови» імператор був жорстоко вбитий самими ж повстанцями. Тому борись проти династії Хань, як стверджує Ян Сюн, Ван Ман хоч і намагався подати своє розуміння пануючої ідеології самого ж конфуціанства, проте у нього нічого не вийшло. Навіть під час правління імператора Ван Мана, Ян Сюн залишався постійним і офіційним філософом утвореного нового режиму.
Для філософії Стародавнього Китаю постать мислителя Ян Сюна є неординарною, але його ідеями все ж таки зацікавлюються ті, хто займається серйозними науковими дослідженнями у площині китайської філософії. Сам філософ намагався зробити очистку конфуціанства від своєрідного еклектизму, що був характерним для західноєвропейської філософії і періоду її розвитку. Тоді як Ян Сюн робить різкий виступ проти так званих неконфуціанських шкіл, то вплив конфуціанства на той час стає впливово сильним, так як цей напрям уникав близькості з даосизмом, відкидаючи наївну діалектику.
Ян Сюн навпаки ж, притримується курсу конфуціанства. З його творів ми можемо побачити притримування проблем трактатів, де відображається оригінальність вчення Конфуція в «Лунь юй» та «І цзин». Філософ з обережністю підходить до тексту трактатів. До нашого часу дійшло багато трактатів цього мислителя, зокрема і його філософські трактати, виступи під час вирішення політичних питань, вірші, словники.
Важливими із усіх трактатів Ян Сюна є такі: «Зразкові промови» (Фа янь) і «Книга про велике приховане » (Тай сюань цзин). Якщо ж ми звернемо свою увагу на трактат Ян Сюна «Фа янь», то побачимо одну цікаву річ: трактат філософа побудований по такій же схемі як книга «Лунь юй», тобто у формі запитання – відповідь (учні запитують вчителя, а той їм відповідає). Другий трактат присвячується питанням етично-політичного характеру. Трактат під назвою «Книга про велике приховане» є зразком так само як і книга «І цзин». Філософський трактат присвячений питанням натурфілософського змісту. У ньому можемо побачити відображення наївно – діалектичних поглядів Ян Сюна.
На думку китайських дослідників, трактат Ян Сюна важкий для розуміння. Було також виконано переклади розділів трактату «Фа янь» та уривків тексту «Тай сюань цзин». Перший із них було здійснено у зібрані творів китайських мислителів «Чжунцзи цзичен» і був опублікований у Пекіні 1956 року, а інший – у Шанхаї 1936 року і входив до складу серії під назвою Сибу бєйяо.
Філософ Ян Сюн помер близько 18 року нашої ери. Його філософські трактати є величезним внеском у розбудові морального соціо – культурного життя Китаю.
Богдан Стрикалюк
