Якоб Молешотт народився в нідерландському місті Гертогенбос у родині єврейського походження. З дитинства він виявляв інтерес до природничих наук, що згодом привело його до вивчення медицини. У 1842–1845 роках Молешотт навчався в Гейдельберзькому університеті, одному з найпрестижніших навчальних закладів Німеччини. Після завершення навчання він деякий час працював лікарем загальної практики в Утрехті, де продовжував розвивати свої наукові інтереси.
У 1847 році Молешотт повернувся до Гейдельберзького університету, де отримав посаду приват-доцента. Однак його наукові погляди, зокрема підтримка матеріалізму та критичне ставлення до традиційної філософії, викликали невдоволення серед керівництва університету. Молешотт відстоював думку, що питання свідомості та емоцій повинні вивчатися виключно через призму природничих наук, а не спекулятивної філософії. Ця позиція, а також його підтримка кремації, яка в той час вважалася радикальною ідеєю, призвели до конфлікту з академічною спільнотою. У 1854 році Молешотт подав у відставку.
У 1861 році Молешотт переїхав до Італії, де був призначений професором експериментальної фізіології та фізіологічної хімії в Туринському університеті. Пізніше, у 1879 році, він очолив кафедру в Римі, де продовжував свою наукову діяльність до кінця життя. У Італії Молешотт отримав громадянство і став частиною місцевої наукової спільноти.
Найвідомішою роботою Молешотта є «Коло життя», яка стала одним із ключових текстів матеріалістичної філософії XIX століття. У цій праці він розвивав ідею про те, що всі явища життя, включаючи емоції та думки, мають матеріальну основу. Молешотт стверджував, що навіть найскладніші психічні процеси можна пояснити через фізіологічні та хімічні механізми.
Одним із найвідоміших тверджень Молешотта стало: «Немає фосфору — немає думок». Ця фраза підкреслювала його переконання, що мислення та свідомість безпосередньо пов’язані з хімічними процесами в мозку, зокрема з участю фосфору. Хоча це твердження часто сприймалося як спрощення, воно стало символом наукового підходу до вивчення психічних явищ.
Дослідження Молешотта в галузі фізіологічної хімії, зокрема його роботи з вивчення крові та обміну речовин, значно сприяли розвитку цієї дисципліни. Його ідеї про матеріальну основу свідомості вплинули на багатьох сучасників, включаючи таких філософів і науковців, як Людвіг Фейєрбах та Карл Фогт.
Молешотт також відіграв важливу роль у популяризації наукового підходу до вивчення життя. Його праці сприяли поступовому відходу від спекулятивної філософії до емпіричних досліджень, що стало однією з ключових тенденцій у науці XIX століття.
Якоб Молешотт помер у 1893 році в Римі, залишивши після себе значний науковий і філософський доробок.
Іван Гудзенко
