Історичні витоки свята
Воздвиження Чесного Хреста бере свій початок з IV століття, коли в Єрусалимі була освячена церква Гробу Господнього — місце, де, за переказами, знаходиться гробниця Ісуса Христа. Ця подія відбулася приблизно в 335 році за ініціативи імператора Костянтина Великого та його матері, святої Олени. Саме свята Олена, під час свого паломництва до Святої Землі близько 326 року, знайшла реліквію — Істинний Хрест, на якому був розп’ятий Спаситель. Ця знахідка стала основою для встановлення свята, яке згодом поширилося серед східних і західних християн.
У VII столітті свято було прийняте Римо-католицькою церквою, а згодом його почали відзначати в різних протестантських традиціях, включаючи лютеранство та англіканство. Таким чином, Воздвиження Чесного Хреста стало універсальним святом, яке об’єднує християн різних конфесій.
Символіка хреста
Хрест, який колись був знаряддям тортур і смерті, став символом спасіння та вічного життя для християн. У свято віруючі згадують, як Ісус Христос перетворив цей знак страждання на «дерево життя», яке несе надію всім людям.
У деяких християнських традиціях хрест орієнтують за сторонами світу, що символізує універсальну природу жертви Христа. Це нагадує про те, що спасіння, яке приніс Ісус, доступне для всіх людей, незалежно від їхнього походження чи місця проживання.
Духовне значення свята
Це свято нагадує про те, що страждання та жертва можуть бути перетворені на джерело життя та надії. Воно закликає віруючих до смирення, вдячності та відданості Христу, Який приніс Себе в жертву заради спасіння людства.
У день свята в храмах здійснюється урочиста літургія, під час якої священик піднімає (воздвигає) хрест, щоб всі присутні могли вклонитися йому. Цей обряд символізує піднесення хреста як знаку перемоги та спасіння.
Іван Гудзенко
