Історія релігійРелігія

Вірменський обряд

Вірменський обряд, система літургійних практик і дисципліна, яких дотримуються обидві Вірменська Апостольська (Православна) Церква і вірмено-католики, має глибокі історичні корені. Вірмени вважають себе «першим християнським народом», оскільки вони були навернені до християнства святим Григорієм Просвітителем близько 300 року нашої ери. Ця подія стала поворотним моментом в історії Вірменії, оскільки християнство стало державною релігією.

Літургія

Вірменський обряд

Літургія святого Григорія Просвітителя, яку використовують як апостольські, так і католицькі вірмени, є зразком Антіохійської та Візантійської літургій, особливо Літургії святого Івана Золотоустого. Зазвичай вона ділиться на п’ять частин:

  1. Молитви приготування в ризниці. Ця частина включає початкові молитви та обряди, які священик проводить у ризниці перед початком літургії.
  2. Молитви приготування в святині. Після переходу до святині священик продовжує молитви та підготовку до основного богослужіння.
  3. Приготування дарів. Священик готує хліб і вино, які стануть Святими Дарами під час Євхаристії.
  4. Літургія катехуменів. Ця частина включає читання з Писання та проповідь, і призначена для тих, хто ще готується до прийняття хрещення.
  5. Літургія вірних. Кульмінаційна частина літургії, під час якої відбувається Євхаристія і вірні приймають Причастя.

Особливості архітектури та іконографії

Церкви вірменського обряду мають ряд унікальних особливостей. Вони, на відміну від візантійських церков, як правило, позбавлені ікон. Замість іконостасу (ширми), що є характерним для інших православних храмів, у вірменських церквах використовують завісу, яка приховує священика і вівтар під час частини літургії. Цей елемент додає певної таємничості та зосередженості під час богослужіння.

Причастя у вірменському обряді, як і в інших православних храмах, уділяється у двох видах — хліб і вино. Це підкреслює повноту і єдність обох елементів та їх важливість у Євхаристії.

Вірменський обряд є унікальним і багатогранним аспектом християнської традиції. Він поєднує в собі давні літургійні практики, що разом створюють неповторну духовну атмосферу. Вірменський обряд залишається живою традицією, що продовжує впливати на релігійне життя вірменського народу, зберігаючи їхню духовну спадщину і культурну ідентичність.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій