Історія релігійРелігія

Вікка: історія, віровчення, ритуальні практики

Вікка є найбільшою з сучасних язичницьких або неоязичницьких релігій, яка здобула популярність у другій половині 20-го століття. Її послідовники, яких називають вікканцями, зазвичай ідентифікують себе як відьми і черпають натхнення переважно з дохристиянських релігій Європи. Вікка, що виникла під впливом попередніх форм західної езотерики, публічно з’явилася в Англії в 1950-х роках. Сьогодні вона має тисячі послідовників по всьому світу, переважно в англомовних західних країнах.

Походження і розвиток

Вікка: історія, віровчення, ритуальні практики

Джеральд Гарднер

Джеральд Бросо Гарднер (1884–1964) вважається засновником Вікки. Він був британським державним службовцем у відставці, який провів більшу частину своєї кар’єри в Азії, де познайомився з різними місцевими релігійними традиціями. Вивчаючи західну езотеричну літературу, Гарднер захопився працями британського окультиста Алістера Кроулі. Повернувшись до Британії в 1930-х роках, Гарднер став активним учасником британської окультної спільноти.

У 1939 році Гарднер стверджував, що виявив групу відьом, яка діяла поблизу англійського Нового лісу. Він заявив, що саме їхнє вчення стало основою Вікки, хоча історики сумніваються в існуванні цієї групи. Навіть якщо група Нью-Форест дійсно існувала, вона, ймовірно, сформувалася раніше, у 1930-х роках.

Вихід Вікки на публічну сцену

Після скасування архаїчних британських законів про чаклунство в 1951 році, Гарднер опублікував книгу «Witchcraft Today» (1954), заснував свій перший ковен і разом з верховною жрицею Дорін Валіенте (1922–1999) розробив те, що стало відомим як Гарднеріанська Вікка. Цей напрямок став основою для подальшого розвитку Вікки.

Вірування та практики

Вікка заснована на віруваннях у двоїсту божественність: Богиню і Бога, які представляють жіночий і чоловічий аспекти божественного. Важливим принципом є також «Вікканський Реде», який закликає «не нашкодь» та сприяє етичному життю.

Ритуали та магія

Вікканці проводять різноманітні ритуали, які включають обряди на честь сезонних змін, місячні фази та особисті події. Магія є важливим аспектом практики, і її метою є гармонія з природою та світом. Пентаграма, або п’ятикутна зірка, часто використовується як головний символ релігії.

Структура та організація

Спочатку більшість віккан були членами ініціативних груп, які називаються ковенами. Ковен зазвичай складається з 13 осіб і має ієрархічну структуру, де ключову роль відіграють верховна жриця та верховний жрець. Вони проводять ритуали та керують духовним життям групи.

Одиночні практики

На початку 21 століття багато віккан стали діяти поодинці. Вони самостійно проводять ритуали та вивчають вікканські тексти, що свідчить про гнучкість і адаптивність релігії до індивідуальних потреб її послідовників.

Сучасний стан і поширення

Сьогодні кількість вікканців, ймовірно, становить кілька сотень тисяч. Більшість з них проживає в англомовних західних країнах, таких як США, Велика Британія та Австралія. Вікка продовжує розвиватися, включаючи нові вірування та практики, що робить її живою та динамічною релігією.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій