Цей фільм глибоко вразив Вільяма Дж. Сіммонса, проповідника та активного учасника братських організацій, який у тому ж році, 1915-го, заснував новий Ку-клукс-клан поблизу Атланти, штат Джорджія. Первинна структура залишалася малочисельною, поки організацію не почали підтримувати фахівці з реклами — Едвард Й. Кларк та Елізабет Тайлер. Завдяки їхній діяльності Клан набув рис масової комерційної організації, фінансуючись за рахунок продажу уніформи, членських знаків, друкованої продукції та спеціальних ритуалів.
На відміну від першого Клану, діяльність якого обмежувалась переважно расовим насильством проти афроамериканців, оновлена організація 1920-х років сформувала ширший ідеологічний спектр. Основу цього спектра становили антиіммігрантські, антикатолицькі, антисемітські настрої, а також ворожість до організованих профспілок.
Політична мобілізація та структурна комерціалізація
У 1920-х роках Ку-клукс-клан досяг свого найбільшого впливу: кількість його членів перевищила чотири мільйони осіб. Організація функціонувала не лише як напівтаємна структура, а й як бізнес, який отримував дохід від продажу уніформи, літератури й участі в ритуалах. Публічні акції Клану — марші, паради та спалення хрестів — були інструментами мобілізації та пропаганди.
Пік політичного впливу Клану припав на президентські вибори 1928 року, коли кандидатом від Демократичної партії став католик Альфред Е. Сміт. Цей факт активізував внутрішню пропаганду Клану, яка вбачала в його кандидатурі загрозу «традиційним американським цінностям».
Девід Дюк і спроба повернення у політику
У 1991 році увага суспільства знову зосередилась на Ку-клукс-клані, коли Девід Дюк, колишній лідер організації, взяв участь у виборах губернатора Луїзіани. Його вихід у другий тур після перемоги над чинним губернатором Бадді Ремером викликав широкий резонанс. Кампанія Дюка, хоч і зазнала поразки з результатом 39% проти 61%, отримала понад половину голосів білих виборців, що стало індикатором глибокої соціальної напруги та збереження расистських упереджень серед частини населення.
Національні правозахисні організації, зокрема NAACP, а також великі компанії пригрозили бойкотом економіки Луїзіани у разі перемоги Дюка. Завдяки цій мобілізації колишній губернатор Едвін Едвардс зумів здобути перемогу.
Фрагментація і крайній радикалізм у ХХІ столітті
На початку ХХІ століття Ку-клукс-клан втратив будь-який централізований вплив. Його чисельність зменшилась до кількох тисяч осіб. Організація фрагментувалась на низку автономних, часто конкуруючих між собою груп. Деякі з них почали співпрацювати з іншими крайніми правими організаціями, зокрема неонацистськими.
Історія другого відродження Ку-клукс-клану у ХХ столітті демонструє, як культурні, соціальні та політичні потрясіння можуть стимулювати відродження екстремістських рухів. Незважаючи на численні трансформації, Клан залишався символом расової ненависті, ксенофобії та антидемократичних настроїв.
Іван Гудзенко
