Надір-шах — видатна постать в історії Ірану XVIII століття, котра прославилась завдяки своїм блискучим військовим перемогам і здатності відновити єдність розділеної країни. Його життя — це історія злету з рядового воїна до могутнього правителя, який не лише звільнив батьківщину від іноземних загарбників, а й започаткував нову династію.
Походив Надір із кочового тюркомовного племені афшарів, що входило до союзу кизилбашів. Його дитинство минуло в складних умовах: сім’я жила в бідності, а сам Надір рано почав військову службу, поступово вибиваючись угору завдяки своїм стратегічним здібностям.
Після краху династії Сефевідів унаслідок нападу афганських військ, Іран опинився у стані політичної роздробленості. Саме в цей період Надір вийшов на політичну арену. У 1726 році він вступив на службу до Тахмаспа II — шаха-сефевіда, який намагався відновити свою владу. Завдяки серії перемог над афганськими окупантами, Надір швидко здобув популярність і контроль над північно-східним Іраном.
З 1729 року його армія почала масштабну кампанію з визволення центрального Ірану. Особливим досягненням стало відвоювання таких важливих міст, як Ісфаган і Шираз. У 1730-х роках війська Надіра вступили в боротьбу з Османською імперією, яка скористалась внутрішньою слабкістю Ірану та захопила частину його територій. Надір-шах повернув під контроль Ірану значні регіони: Хамадан, Керманшах, Лурестан, Мазендеран, Астрабад, Гілян, узбережжя Каспійського моря з містами Баку та Дербент. Його військові кампанії не лише відновили кордони, а й зміцнили авторитет Надіра серед знаті.
У 1736 році, на зібранні іранських вельмож у Муганському степу, Надір був проголошений новим шахом Ірану. Він відмовився від формального відновлення сефевідської династії, зосередивши в своїх руках усю повноту влади. Так почалася епоха Афшаридів — нової династії, заснованої ним.
Правління Надір-шаха ознаменувалось не лише визвольною боротьбою, а й активною зовнішньою політикою. Він здійснив низку походів до Індії, Центральної Азії та Кавказу. Найвідомішою стала експедиція до Могольської Індії у 1739 році, під час якої Надір-шах захопив Делі та вивіз звідти величезну здобич, включно з легендарним Павлиним троном та діамантом Кохінур.
Однак на схилі свого життя Надір виявив жорстокість і підозрілість, що призвело до численних репресій проти супротивників. У 1747 році він був убитий власними офіцерами внаслідок змови. Після його смерті імперія швидко розпалась, однак спадщина Надір-шаха — як талановитого полководця й державника — залишилась важливою частиною історії Ірану.
Іван Гудзенко
