У цей день енергія неба досягає максимуму, а енергія Землі майже зникає. Але на сході Сонця 22 червня виникає нова енергія Землі, вона народжується та починає зростати, досягаючи максимуму 21 грудня. Сила Землі інтенсивно зростає упродовж 14 днів, а Сила Неба подовжує перебувати на максимумі. В ніч з 6 на 7 липня відбувається Весілля Вогню та Води, Неба та Землі.
Це друге Купайло – його Весілля. Обидва свята пов’язані з Купайлом, але перше – його максимальна влада та сила, а друге – його Весілля. Обидва мають астрономічне підгрунтя. Перше Купайло співпадає з Сонцестоянням, друге – з афелієм земної орбіти навколо Сонця! У ніч з 6 на 7 липня наша планета перебуває у найвіддаленішій відстані від Сонця та найближчій відстані до зірок.
Крім того, вважається, що у вселенському полі часу (а час – найперша стихія, від якої виникли інші стихії) раз на рік стається «хвиля часу» — вона проходить через усю Світобудову й досягає нашої планети саме у ніч з 6 на 7 липня. Ця розповідь про «хвилю часу» саме у цей період існує не тільки у ведичних вченнях мешканців слов’янських країн та індусів, але й у великій кількості інших духовних течій нашої планети. Саме символ астрологічного знаку Рак має потаємний сенс – у сузір’ї Рака є місце, з якого можна зрозуміти та опанувати цю стихію. Можна побачити минуле та майбутнє. Й навіть мандрувати у часі.
Народи, що населяють Карпати, вважають Весілля Купайла з 6 на 7 липня «другим Великоднем», про це неодноразово говорили й карпатські мольфари, зокрема й дід Михайло Нечай. У дохристиянські часи першим Великоднем був Великдень Дажбога (5 квітня), а другим Весілля Купайла (ніч 6/7 липня).
У Ніч Весілля Купайла українці традиційно проводили такі обряди та звичаї (зафіксовано у дослідженнях етнографів):
- Плетіння вінків. Дівчата плели вінки з трав та квітів (пижмо, м’ята, деревій, любисток, ромашка). Пускали вінки на воду, щоб дізнатися про долю: якщо вінок пливе рівно – вийде заміж цього року; якщо тонув чи пристав до берега – залишиться дівувати. Дослідження релігієзнавців, проте, зазначають, що вінок символізує браму між Явою (нашим світом) та Навою (містичним світом), а також браму між Явою (нашим світом) та Правою (світом, де живуть Боги, Богині й надприродні істоти). Через цю браму добрі вищі сили мали пройти до людей й покращити їм життя та долю.
- Стрибки через вогонь. Хлопці та дівчата стрибали через велике купальське вогнище, тримаючись за руки. А сучасні езотерики коментують, що вогонь, який у цю ніч набував великої чистоти й сили, мав випалити з енергетики людини усі негативи під час стрибка над вогнем. Вважалося, що так очищуються від хвороб та лихих сил, а пара буде разом, якщо стрибнуть разом та руки не розірвуться під час стрибка.
- Пошук квітки папороті. Юнаки вирушали в нічний ліс, щоб знайти міфічну квітку папороті, яка, за легендою, дарує силу, щастя та вміння бачити скарби. Відкриває дар все бачення. А за деяких умов може надати навіть вічне життя.
- Купання. Існував звичай купатися у річці в ніч на Купала, бо вода також набирала чистої доброї сили, щоб очистити людину фізично й духовно.
- Хороводи та співи. Молодь водила хороводи навколо купальського вогню, співала пісні про Купала, кохання, русалок та інших стихійних духів природи. За допомогою таких хороводів намагалися створити вихори вогняної сили, вихори часу та вихори стихій. Ці вихори мали допомагати людині покращувати здоров’я та долі, сприяти безпеці.
- Встановлення Купайлиці. Робили символічну ляльку з трав – «Купайлицю», прикрашали стрічками та квітами, іноді топили у воді чи спалювали на завершення обряду. Купайлиця вимагає окремої статті, бо це дуже цікава тема. Цікавий обрядовий пласт. Ще одну ляльку виготовляли напередодні Купальської Ночі з сухої трави. На цю суху траву шепотіли: це мої переляки, це мої лінощі, це мої хвороби, це перешкоди на моїх шляхах, це мої слабкості… Ляльку з сухих трав кидали у полум’я вогню. Вважалося, що вогонь спалить негативи, а позитивні тенденції посилить.
- Ворожіння. Окрім вінків, дівчата могли класти квіти під подушку, щоб наснився суджений. Або водорості, які зірвали на озері у Купальську Ніч. Листочок трави Одолінь (Латаття), який взяли з озера й поклали у основу ліжка, мав на цілий рік забезпечити охорону ліжка, житла та людей від руйнівних сил. Крім того, дивилися картини у розпечених вугіллях після купальського багаття та у озерах (як у магічному дзеркалі). Існували й інші ворожіння на кохання та здоров’я.
- Обходи полів та збори цілющих трав. Вважалося, що трави, зібрані на Ніч Весілля Купайли до сходу сонця, мають особливу силу проти хвороб і злих духів.
Ігор Мехеда
