Вернер Гейзенберг народився 5 грудня 1901 року в місті Вюрцбург, Німеччина. Його батько, Август Гейзенберг, був відомим філологом, а мати, Анна Веклейн, походила з родини вчених. З дитинства Вернер виявляв неабиякі здібності до математики та фізики. У 1911 році він вступив до престижної Максиміліанської гімназії в Мюнхені, де його таланти були швидко помічені вчителями.
У 1920 році Гейзенберг почав навчання в Мюнхенському університеті під керівництвом Арнольда Зоммерфельда, одного з піонерів квантової фізики. У 1923 році він захистив докторську дисертацію з гідродинаміки, а вже через рік отримав право на викладання в університетах Німеччини.
Заснування квантової механіки
У 1925 році Гейзенберг здійснив революційний прорив у фізиці, запропонувавши матричний підхід до опису квантових систем. Разом із Максом Борном та Паскуалем Джорданом Гейзенберг розробив математичний формалізм, який дозволив описувати поведінку електронів у атомах.
Цей підхід був альтернативою хвильовій механіці Ервіна Шредінгера, але незабаром стало зрозуміло, що обидві теорії є математично еквівалентними. Це відкриття закріпило статус Гейзенберга як одного із засновників квантової механіки.
Нобелівська премія та подальші дослідження
У 1932 році Гейзенберг отримав Нобелівську премію з фізики за створення квантової механіки. У 1930-х роках він зосередився на дослідженні атомного ядра, космічних променів та феромагнетизму. Після відкриття нейтрона в 1932 році Гейзенберг розробив одну з перших моделей ядра, яка стала основою для подальших досліджень у ядерній фізиці.
Гейзенберг під час Другої світової війни
Роль Гейзенберга у німецькому ядерному проекті залишається предметом суперечок. З одного боку, він був одним із керівників досліджень у галузі ядерної енергії, але з іншого — німецькі вчені так і не змогли створити ядерний реактор чи атомну бомбу. Деякі історики вважають, що Гейзенберг навмисно уповільнював дослідження, тоді як інші пояснюють невдачу браком ресурсів та організаційними проблемами.
Післявоєнний період
Після війни Гейзенберг активно займався відновленням німецької науки. Він став директором Інституту фізики Макса Планка та брав участь у створенні CERN. У 1950-х роках він працював над теорією єдиного поля, але ці ідеї не знайшли широкої підтримки серед фізиків.
Вернер Гейзенберг помер 1 лютого 1976 року в Мюнхені. Його відкриття залишаються основою сучасної фізики, а принцип невизначеності продовжує надихати дослідників у різних галузях науки.
Іван Гудзенко
