Релігійні тексти вайшнавів виникали від X до XVI століття на санскриті та у народних мовах Індії. До них належать поетичні та філософські твори, що й досі використовуються в богослужінні. Згодом вони доповнювалися новими коментарями, наративами та усною традицією, завдяки чому вайшнавізм зберігав життєздатність і гнучкість у мінливому культурному середовищі.
Віровчення та уявлення про аватарів
У світогляді вайшнавів абсолютна реальність (брахман) ототожнюється з Вішну. Він проявляє себе у світі через аватарів — божественні втілення, які приходять для захисту дхарми, тобто морального та космічного порядку. Десять головних аватарів Вішну відомі як Дашаватара.
Найбільш шанованими є Рама та Крішна. Рама зображається як ідеальний цар і вірний чоловік, поруч зі своєю дружиною Сітою. Його історія описана у «Рамаяні» і має ключове значення для індійської культури. Крішна, герой «Махабгарати» та «Бхагавад-гіти», постає у двох головних іпостасях: як воїн і радник Арджуни, який відкриває йому божественну сутність, та як юнак-пастух, оточений любов’ю Радхи і гопі. Образ Крішни, сповнений радості й чарівності, став одним із найпопулярніших у літературі, мистецтві та музичних традиціях Індії.
Філософські школи та сектантські напрями
Вайшнавізм не є єдиним у своїх вченнях і практиках. Він охоплює різні школи, які по-різному тлумачать природу Бога, душі та світу.
- Шрівайшнава спирається на вчення Рамануджі та концепцію вішіштадвайти («обмежений недуалізм»). Вона визнає світ майєю, але водночас засобом пізнання Бога.
- Двайта, започаткована Мадгвою, наголошує на абсолютній відмінності між Богом і душею, залежності індивідуальної душі від Вішну.
- Шуддхадвайта (доктрина Валлабхачар’ї) трактує світ як справжню реальність, а не ілюзію, і наголошує на чистій відданості.
- Гаудія-вайшнавізм, заснований Чайтан’єю, формулює вчення ачінтья-бхедабхеда («незбагненна єдність і відмінність»), за яким зв’язок між Богом і світом перевищує можливості людського розуміння.
Окрім великих шкіл, існує безліч регіональних і локальних форм вайшнавізму, пов’язаних із храмами, святинями та місцевими традиціями. Саме ця різноманітність сприяла тому, що вайшнавізм став однією з найвпливовіших і найпоширеніших течій індуїзму.
Значення у культурі та духовності
Вайшнавізм справив глибокий вплив на літературу, мистецтво та релігійне життя Індії. Його поетичні твори формували духовний світ мільйонів людей, а образи Крішни й Рами надихали художників, музикантів і філософів. Через багатство ритуалів, свят і обрядових традицій вайшнавізм залишився живим і сучасним, попри давнє походження.
Сьогодні він є однією з головних форм індуїзму, яка продовжує приваблювати нових послідовників як в Індії, так і за її межами, поширюючись у світі завдяки культурним і релігійним рухам.
Іван Гудзенко
