Засновник і розвиток школи
Засновником Вайшешики вважається Канада Кашьяпа (II–III століття н.е.), якому приписують написання основоположного тексту — Вайшешика-сутри. Його ім’я (Канада) пов’язують із санскритським словом кана («атом»), оскільки він першим у філософії Вайшешики запропонував атомістичне пояснення природи світу.
Пізніший розвиток школи значно вплинув на її теоретичну базу. Важливі коментарі до Вайшешика-сутри написали Прашастапада, Удаяначар’я та Шрідхара, які додали до філософії Вайшешики нові концепції та пояснення.
У XI столітті школа Вайшешика об’єдналася з іншою важливою школою — Ньяя, утворивши спільну філософську традицію, відому як Ньяя-Вайшешика.
Метафізична основа
Головною метою Вайшешики є ідентифікація та класифікація реальності. Для цього школа пропонує систему падартх — категорій буття. Спочатку було визначено шість основних категорій, до яких згодом додали сьому:
- Драв’я (субстанція) — основа всього існуючого, включає дев’ять елементів: земля, вода, вогонь, повітря, ефір (акаша), час, простір, душа (атман) і розум (манас).
- Гуна (якості) — характеристики, притаманні субстанціям, такі як колір, смак, запах, звук тощо.
- Карма (дія) — рух або зміна стану субстанцій.
- Саман’я (універсалія) — загальні властивості, що об’єднують об’єкти в категорії.
- Вішеша (особливість) — унікальні властивості, що відрізняють об’єкти.
- Самавая (неподільний зв’язок) — зв’язок між субстанцією та її якостями чи діями.
- Абхава (відсутність) — категорія, додана пізніше, яка стосується відсутності об’єкта або явища.
Атомістична теорія Вайшешики
Однією з найцікавіших концепцій Вайшешики є її атомістичний підхід до пояснення реальності. Школа стверджує, що всі матеріальні об’єкти складаються з невидимих і неподільних частинок — атомів (ану), які є вічними, але поєднуються для створення видимої реальності.
Атоми різних стихій (землі, води, вогню, повітря) комбінуються під впливом дії (карми) та космічних сил. Ця теорія є однією з найдавніших спроб осмислити природу матерії з раціоналістичних позицій.
Значення та спадщина Вайшешики
Школа Вайшешика є важливим етапом в історії індійської філософії завдяки її прагненню до раціонального осмислення світу. Її натуралізм, атомістичні концепції та систематизація буття зробили Вайшешику унікальним явищем серед інших даршанів.
Внесок Вайшешики у філософію:
- Розвиток атомістичної теорії, яка передувала подібним концепціям у грецькій та західній філософії.
- Вплив на формування логіки та метафізики в індійській традиції через синтез із школою Ньяя.
- Унікальна система категорій буття, яка стала основою для подальших філософських досліджень.
Вайшешика — це школа, яка демонструє унікальне поєднання метафізичного та натуралістичного підходів. Її ідеї про класифікацію реальності, атомістичну структуру світу та зв’язок між субстанціями й їхніми якостями мали глибокий вплив на розвиток індійської філософії.
Іван Гудзенко
