Історія:
Варфоломіївська ніч отримала свою назву від свята святого Варфоломія, яке відзначалося 24 серпня. Подія почалася після того, як герцог Гіссенський, який був придворним католицьким герцогом, вибив двері палацу свого двоюрідного братка Генріха Наваррського, відомого гугенота. Генріх був заарештований, але його жінка, Маргарита Валуа, сестра короля Карла IX, вступила в захист і вирішила вибачити йому допустивши його на вечірку у Валуа палаці. Проте ця вечірка мала прихований мотив. Це було стратегічним рішенням католицьких лідерів, багато з яких вважали гугенотів загрозою для королівської влади та католицької церкви. Король Карл IX та його мати, католицька королева Катерина Медичі, вирішили використовувати цей момент для припинення протестантського впливу у Франції.
Протягом ночі, війська та місцеві католицькі екстремісти відомі як «католицькі ліги» розпочали масове вбивство гугенотів у Парижі та інших французьких містах. Подія тривала декілька днів, і оцінки кількості жертв варіюються, але загалом відомо, що вбито тисячі гугенотів.
Причини:
Релігійний конфлікт: однією з основних причин Варфоломіївської ночі був глибокий релігійний конфлікт між католицькими та протестантськими спільнотами у Франції. Гугеноти прагнули релігійної свободи та відмови від католицьких традицій, що викликало обурення католиків та влади.
Політичні інтереси: королева Катерина Медичі та інші католицькі лідери використовували релігійний конфлікт як спосіб утримання та зміцнення королівської влади. Вони вважали гугенотів загрозою для своїх інтересів.
Зовнішні фактори: Варфоломіївська ніч сталася в період великого впливу іноземних держав на Францію. Інтереси Іспанії та Папи Римського також вплинули на внутрішню політику Франції та її реакцію на гугенотський рух.
Варфоломіївська ніч залишила глибокий слід в історії Франції та Європи, вона спричинила подальший релігійний конфлікт та війни. Ця подія є однією з тих, які нагадують про важливість релігійної толерантності та миру у сучасному світі.
Іван Гудзенко
