Філософська думка Київської Русі
Початки української філософії пов’язані з культурою Київської Русі. Християнізація у Х столітті відкрила доступ до візантійської теологічної та філософської спадщини. У перекладних текстах і літописах формується особливий тип мислення, де історія тлумачиться як духовний процес. Важливою пам’яткою є “Слово про закон і благодать” Іларіона Київського, де вперше проявляється самостійне богословсько-філософське осмислення історії.
Києво-Могилянська академія і барокова традиція
Новий етап української філософії пов’язаний із діяльністю Києво-Могилянської академії. Тут відбувається поєднання схоластики, арістотелізму і новочасної європейської науки. Академія стала інтелектуальним центром, де формувалися системні курси логіки, метафізики та етики.
Філософія цього періоду характеризується бароковою символічністю та прагненням до гармонії віри і розуму.
Григорій Сковорода: український філософ свободи
Кульмінацією ранньомодерної української філософії є творчість Григорія Сковороди (1722–1794). Його вчення про «сродну працю», внутрішню свободу та духовне самопізнання стало фундаментом української антропоцентричної традиції. Сковорода розглядав людину як мікрокосм і наголошував на гармонії внутрішнього світу з божественним порядком. Його філософія поєднує християнську символіку з елементами античної мудрості.
Філософія ХІХ століття: національна ідея
У ХІХ столітті українська філософська думка дедалі тісніше пов’язується з проблемами національного самоусвідомлення. Питання культури, мови, історії та свободи стають центральними.
Філософські ідеї проявляються не лише в академічних текстах, а й у літературі та публіцистиці. Інтелектуальний рух цього часу формує підґрунтя модерної української ідентичності.
Філософія ХХ століття
У ХХ столітті українська філософія розвивається в складних політичних умовах. Частина мислителів працює в еміграції, частина — в межах радянської академічної системи.
Особливу роль відіграє Дмитро Чижевський, який дослідив історію української філософії як самостійний феномен європейської культури. Його праці заклали основу сучасної історіографії української думки.
Особливості української філософської традиції
Українська філософія має кілька характерних рис:
- антропологічна спрямованість
- етичний акцент
- поєднання раціонального і духовного
- зв’язок із літературною формою
Вона рідко постає як абстрактна система, але часто виявляється як екзистенційний спосіб мислення, тісно пов’язаний з культурою і духовним досвідом.
Українська філософія у європейському контексті
Попри складну історію, українська філософія є органічною частиною європейської традиції. Вона засвоювала платонізм, схоластику, німецький ідеалізм і модерну філософію, але завжди переосмислювала їх у власному культурному ключі.
Її значення полягає не лише в оригінальних ідеях, а й у збереженні духовної автономії.
Українська філософія — це жива й багатошарова традиція, що формувалася століттями. Вона поєднує релігійний досвід, моральну проблематику і національне самоусвідомлення. Саме тому її історія є невід’ємною частиною як української культури, так і європейської інтелектуальної спадщини.
Іван Гудзенко
