Походження та джерела міфу
Основні відомості про богиню походять з двох головних джерел японської міфології — Ніхон сьокі («Хроніки Японії», VIII ст.) та Кодзікі («Записи давніх справ», VIII ст.). Обидва тексти подають схожі, але не ідентичні версії легенди про зустріч богині їжі з небесним посланцем.
У версії Ніхон сьокі бог місяця Цукіомі отримав від богині сонця Аматерасу наказ відвідати Укемоті. У Кодзікі подібну місію виконує бог бурі Сусаноо, брат Аматерасу. Ця різниця у версіях відображає різні регіональні та теологічні традиції раннього синтоїзму.
Міф про Укемоті та Цукіомі
За переказом, коли бог місяця Цукіомі прибув на землю, Укемоті зустріла його з почестями. Вона схилилася до землі, і з її рота почала виходити їжа — варений рис, риба, дичина та інші страви. Джерелом кожного виду їжі ставала природа: земля давала зерно, море — рибу, повітря — дичину. Так богиня продемонструвала здатність світу творити їжу з власної сутності.
Однак Цукіомі, не зрозумівши її божественну природу, сприйняв дії Укемоті як блюзнірство. Обурений, він вихопив меч і вбив богиню. Повернувшись на небеса, він розповів про це своїй сестрі Аматерасу. Та, почувши про скоєне, вигукнула, що більше ніколи не з’явиться перед ним обличчям до обличчя. Саме ця сцена вважається поясненням природного явища — Місяць і Сонце не з’являються в небі одночасно.
Символізм і культ Укемоті
Образ Укемоті втілює ідею священного колообігу життя. Її смерть і народження з її тіла рослин і тварин нагадують про те, що життя виникає зі смерті, а жертва стає основою нового творення. Цей мотив споріднений із іншими аграрними міфами світу, де бог або богиня помирає, щоб дати життя врожаю.
У пізнішій традиції Укемоті злилася з образом Тойуке Окамі, божества харчів і матеріальних благ. Її культ особливо вшановують у Зовнішньому святилищі Ісе, куди приносять жертви з нового врожаю.
Міф про Укемоті зберігся не лише як релігійна оповідь, а й як філософське пояснення взаємозалежності всіх форм життя. У ньому поєднано космічні сили — Сонце, Місяць, Землю — через акт жертви і відновлення.
Богиня стала символом вдячності за їжу, яку японці висловлюють у традиційних молитвах перед прийомом їжі (ітагакімас). Її образ також присутній у сільськогосподарських святах, що відзначають урожай та зміну сезонів.
Іван Гудзенко
