Угорська філософія науки: Майкл Поланьї і Імре Лакатош

На відміну від марксистської лінії Дьйордя Лукача, інша гілка угорської традиції розвивалася в тісному зв’язку з філософією науки та англо-американською аналітикою. Багато мислителів через політичні потрясіння ХХ століття працювали за межами Угорщини, але зберігали інтелектуальну спадкоємність. Саме ця еміграційна хвиля зробила угорську філософію впливовою у глобальному масштабі.

Майкл Поланьї

Майкл Поланьї розпочинав як хімік, але згодом звернувся до філософії науки. Його ключова ідея — концепція неявного знання. Поланьї стверджував, що наукове пізнання не зводиться до формальних правил чи логічних схем. Значна частина знання має практичний, особистісний характер і не може бути повністю вербалізована.

Ми «знаємо більше, ніж можемо висловити» — ця формула підкреслює роль досвіду, інтуїції та наукової спільноти в процесі пізнання. Таким чином, він критикував редукціонізм логічного позитивізму та підкреслював людський вимір науки.

Імре Лакатош: дослідницькі програми

Учнем і водночас критиком Карла Поппера був Імре Лакатош. Він розробив теорію науково-дослідницьких програм. На відміну від Поппера, який наголошував на спростуванні окремих гіпотез, Лакатош вважав, що наука розвивається через конкуруючі програми, кожна з яких має «жорстке ядро» і допоміжні гіпотези. Теорія оцінюється не через одну фальсифікацію, а через довготривалу здатність пояснювати і передбачати явища. Таким чином, він запропонував більш історично чутливу модель розвитку науки.

Критика догматизму

І Поланьї, і Лакатош виступали проти догматичного розуміння науки. Вони наголошували на її динамічному, історичному і людському характері.

Ця позиція зближує угорську школу з плюралізмом, хоча вона зберігає методологічну дисципліну й інтелектуальну строгість.

Угорська філософія науки:

• розширила уявлення про раціональність
• поєднала історію науки з логічним аналізом
• вплинула на англо-американську аналітичну традицію
• створила альтернативу як марксистському детермінізму, так і жорсткому позитивізму

Поланьї і Лакатош продемонстрували, що угорська думка здатна формувати глобальні теоретичні моделі.

Якщо Лукач уособлює критичну соціальну теорію, то Поланьї і Лакатош — раціоналістичну лінію філософії науки. Разом вони формують два полюси угорської філософії ХХ століття: соціально-історичний і епістемологічний.

Іван Гудзенко