Алексіус Майнонг і теорія об’єктів
Одним із найоригінальніших учнів Брентано був Алексіус Майнонг. Він поставив питання: якщо свідомість завжди спрямована на об’єкт, то який статус мають об’єкти, що не існують? Майнонг розробив «теорію об’єктів», згідно з якою свідомість може бути спрямована навіть на неіснуючі або неможливі предмети — наприклад, міфічні істоти чи логічно суперечливі конструкції. Це радикально розширило уявлення про сферу мислення та вплинуло на розвиток логіки й аналітичної філософії ХХ століття.
Едмунд Гусерль і феноменологічний метод
Найвідомішим учнем Брентано став Едмунд Гуссерль, який започаткував феноменологію.
Гуссерль зберіг брентанівську ідею інтенціональності, але перетворив її на фундаментальний метод. Він запропонував досліджувати не психологічні факти, а структури досвіду як такі.
Феноменологія прагнула описати, як явища дані свідомості, не зводячи їх до фізіології чи емпіричної психології. Таким чином, аналіз інтенціональності стає шляхом до дослідження самого способу існування смислу.
Від психології до строгої науки
Якщо Брентано ще говорив про «описову психологію», то Гусерль зробив наступний крок — відокремив філософію від емпіричної науки і визначив її як трансцендентальний аналіз досвіду. Цей перехід означав радикальну зміну парадигми: філософія повинна аналізувати умови можливості знання, а не лише описувати його зміст.
Формування австрійського стилю мислення
Учні Брентано закріпили кілька характерних рис австрійської традиції:
- точність термінології
- увагу до логічної структури мислення
- інтерес до проблеми значення
- орієнтацію на ясний опис досвіду
Саме тут формуються підвалини для подальшого розвитку логічного аналізу і виникнення Віденського гуртка.
Ідеї Майнонга і Гусерля вплинули не лише на австрійське середовище. Вони стали джерелом феноменології, екзистенціалізму, аналітичної філософії мови та логіки ХХ століття.
Іван Гудзенко
