Етичні засади і громадянська відповідальність
У масонській традиції важливу роль відіграє моральна самодисципліна. Основними вимогами до масона є чесність, справедливість, милосердя, дотримання законів і загальна етична відповідальність перед суспільством. Масонське братство розглядає мораль не як зовнішній припис, а як внутрішнє зобов’язання людини перед собою та іншими.
Ставлення масонства до релігії
Хоча масонство визнає духовність як необхідну складову особистості, воно не є частиною жодної конфесійної системи. Така нейтральна позиція неодноразово викликала конфлікти з традиційними релігійними інституціями. Особливо гостро ця опозиція проявлялася з боку Римо-католицької церкви, яка з XVIII століття неодноразово засуджувала участь в масонських організаціях. У 1983 році Ватикан знову підтвердив заборону для католиків бути членами масонських лож, мотивуючи це несумісністю масонських принципів із католицьким віровченням.
Подібну позицію зайняли деякі православні та протестантські церкви, вбачаючи в масонстві конкуренцію за духовний вплив. Причиною стала відмова масонства визнавати монополію жодної релігійної доктрини на істину, що суперечить ексклюзивності догматичних вчень.
Критика та соціальні суперечності
Попри проголошену релігійну та расову нейтральність, масонські ложі неодноразово піддавалися звинуваченням у закритості та упередженості. В англомовних країнах більшість членів належала до білих протестантських верств населення, що породжувало підозри у виключенні представників інших релігійних чи етнічних груп. У деяких випадках ложі критикували за ворожість до католиків або євреїв, а в країнах Латинської Америки — за антиклерикальну риторику.
Іван Гудзенко
