Космогонічні уявлення
Космогонічні міфи описують виникнення впорядкованого світу з первісного хаосу. Поширеними мотивами є первозданний океан, космічне яйце, розділення неба і землі, творіння через жертву або слово. Ці наративи не стільки пояснюють початок, скільки обґрунтовують структуру світу таким, яким він існує для людини.
Походження людини
Міфи про створення людства зазвичай тісно пов’язані з космогонією. Людей виводять із землі, глини, дерева або небесної сфери, наділяючи їх певними обов’язками й обмеженнями. У багатьох традиціях підкреслюється не винятковість людини, а її включеність у природний і космічний порядок.
Есхатологічні міфи
Есхатологія зосереджується на уявленнях про кінець світу, смерть і остаточне оновлення. Такі міфи відображають напруження між страхом знищення та надією на відновлення справедливості. Очікування катастрофи часто поєднується з вірою в спасіння, суд або прихід рятівної постаті.
Культурні герої та спасіння
Культурні герої завершують формування світу, приносячи людям вогонь, ремесла, знання та соціальні інститути. У багатьох традиціях ці постаті поєднують культурну та сотеріологічну функцію, стаючи посередниками між людством і сакральною реальністю.
Час, доля та відродження
Міфологічний час часто має циклічний характер. Світ проходить через епохи занепаду й оновлення, а людське життя вписується в космічні ритми. Уявлення про долю та провидіння відображають спробу поєднати людську волю з надособистісним порядком буття.
Типи міфів утворюють складну систему, яка формує світогляд, соціальні норми та релігійні уявлення. Через них людство осмислює власне походження, межі існування та перспективу майбутнього.
Іван Гудзенко
