Ще в 1500 році до н.е. майя оселилися в селах і розвинули сільське господарство, засноване на вирощуванні кукурудзи (маїсу), бобів і кабачків. До 600 р. н.е. також вирощували маніок (солодкий маніок). Вони почали будувати церемоніальні центри, і до 200 року н.е. вони перетворилися на міста з храмами, пірамідами, палацами, майданчиками для гри в м’яч і площами.
Стародавні майя добували величезну кількість будівельного каменю (зазвичай вапняку), який вони розрізали, використовуючи твердіші камені, такі як кремінь. Вони займалися в основному підсічно-вогневим землеробством, але використовували передову техніку зрошення і терасування. Вони також розробили систему ієрогліфічного письма та надзвичайно складні календарні та астрономічні системи.
Майя виготовляли папір із внутрішньої кори диких смоківниць і писали свої ієрогліфи на книгах, зроблених з цього паперу. Ці книги називаються кодексами. Майя також розвинули складну та красиву традицію скульптури та рельєфного різьблення. Архітектурні споруди, кам’яні написи та рельєфи є головними джерелами знань про ранніх майя.
Розвиток майя почалося приблизно в 250 році н.е., і те, що археологам відомо як класичний період культури майя, тривало приблизно до 900 року н.е. У період свого розквіту цивілізація майя складалася з понад 40 міст, у кожному з яких проживало від 5000 до 50 000 осіб. Серед головних міст були Тікаль, Уаксактун, Копан, Бонампак, Дос-Пілас, Калакмул, Паленке та Ріо-Бек. Пік чисельності майя міг досягти двох мільйонів людей, більшість з яких осіли в низовинах території сучасної Гватемали.
Після 900 р. н.е. класична цивілізація майя стрімко занепала, залишивши великі міста та церемоніальні центри порожніми та зарослими рослинністю джунглів. Деякі вчені припускають, що причиною раптового занепаду стали збройні конфлікти та виснаження сільськогосподарських угідь. Відкриття в 21-му столітті змусили вчених припустити низку додаткових причин знищення цивілізації майя. Однією з причин, ймовірно, було пов’язане з війною порушення річкових і сухопутних торгових шляхів. Іншими причинами могли бути вирубка лісів і посуха.
У посткласичний період такі міста, як Чичен-Іца, Ушмаль і Майяпан на півострові Юкатан, продовжували процвітати протягом кількох століть після того, як великі низинні міста знелюдніли. До того часу, коли іспанці завоювали цю територію на початку 16 століття, більшість майя стали сільськими землеробами, які сповідували релігійні обряди своїх предків.
Майя залишили по собі вражаючу культурну спадщину. Їхні досягнення в архітектурі, математиці, астрономії та мистецтві мали значний вплив на наступні покоління. Храми, піраміди та інші архітектурні споруди майя продовжують захоплювати дослідників і туристів зі всього світу. Важливими також є їхні внески в писемність і календарі, які демонструють високий рівень розвитку інтелектуальних та наукових знань.
Іван Гудзенко
