Походження
Коріння циґуну сягає у даоські традиції, що виникли ще близько 2146 року до нашої ери. Спершу ця практика була відома як дао інь, що перекладається як «керування ци» — життєвою енергією, яка, за уявленнями традиційної китайської медицини (ТКМ), циркулює в організмі через меридіани. У ранніх текстах, таких як Чжуан-цзи, описуються вправи, натхненні рухами тварин і техніками дихання, спрямовані на оздоровлення тіла та подовження життя.
Еволюція та сучасність
Слово «циґун» набуло популярності в середині XX століття, коли практика стала поширюватися за межі традиційного контексту. Цигун використовує принципи ТКМ для впливу на меридіани, пов’язані з певними органами тіла, що сприяє підтримці балансу та здоров’я.
Однак циґун не завжди був загальновизнаним. Під час Культурної революції в Китаї його забороняли через духовні та релігійні аспекти. Пізніше, завдяки акценту на оздоровчій і науковій складових, циґун реабілітували, і він знову став популярним.
Переваги для здоров’я
Практика зосереджена на гармонізації тіла й розуму через поєднання плавних рухів і усвідомленого дихання. У сучасному світі практика отримала наукове підтвердження своїх переваг:
- Зменшення симптомів тривоги, депресії та стресу.
- Покращення координації, рівноваги, гнучкості.
- Зниження болю при фіброміалгії, поліпшення стану при хронічній обструктивній хворобі легень (ХОЗЛ) та серцево-судинних захворюваннях.
- Посилення пам’яті та когнітивних функцій, особливо у літніх людей.
Циґун також рекомендований для людей із хворобою Паркінсона, пацієнтів з онкологічними захворюваннями та іншими хронічними станами. Його доступність для людей різного віку, завдяки можливості виконувати вправи стоячи або сидячи, робить його універсальною практикою.
Сьогодні циґун є важливим елементом традиційної китайської медицини разом із акупунктурою, точковим масажем і фітотерапією. Його також інтегрують у програми реабілітації та оздоровлення в усьому світі. Завдяки простоті та ефективності, практика залишається популярною серед людей, які шукають способи підтримки здоров’я та внутрішнього балансу.
Іван Гудзенко
