Тридцять тиранів у Афінах (404–403 рр. до н. е.): олігархічний режим, репресії та падіння

Після завершення Пелопоннеської війни (431–404 рр. до н. е.) Афіни, які зазнали поразки від Спарти, опинилися під владою олігархічного режиму, відомого як Тридцять тиранів. Цей режим, нав’язаний Спартою, став одним із найбільш репресивних періодів у історії Стародавніх Афін. Тридцять тиранів, очолювані радикальним консерватором Критієм, встановили жорсткий контроль над містом, що призвело до масових страт, вигнання поміркованих громадян та глибокої кризи в суспільстві.

Походження та встановлення режиму

Після поразки Афін у Пелопоннеській війні Спарта, яка прагнула послабити демократичний устрій свого суперника, сприяла встановленню олігархії. У 404 році до н. е. до влади в Афінах прийшли Тридцять тиранів — група з тридцяти комісарів, які мали реформувати політичну систему міста. Однак замість реформ вони встановили режим терору, спрямований на знищення будь-якої опозиції.

Керівником цієї групи був Критій, відомий своїми радикальними поглядами та жорстокістю. Він очолив екстремістське консервативне ядро, яке прагнуло повернути Афіни до архаїчних форм правління, усунувши демократичні інститути та обмеживши права громадян.

Репресивний режим та масові страти

Правління Тридцяти тиранів супроводжувалося жорстокими репресіями. Режим проводив політику «кривавої чистки», спрямовану на усунення демократів, представників нижчих верств населення та інших потенційних опонентів. За оцінками істориків, за часів їхнього правління було страчено близько 1500 осіб. Багато з них були вбиті без суду та слідства, що викликало страх і ненависть серед населення.

Окрім страт, режим активно використовував конфіскацію майна та вигнання. Багато поміркованих громадян, які не підтримували радикальну політику тиранів, були змушені залишити місто. Серед них були відомі політики, філософи та громадські діячі, які згодом стали основою опозиції.

Падіння Тридцяти тиранів

Репресії та свавілля режиму призвели до зростання невдоволення серед населення. У 403 році до н. е. вигнані громадяни, очолювані Фрасибулом, зібрали військо та повернулися до Афін. Вони зуміли перемогти сили тиранів у битві при Піреї, що стало початком кінця олігархічного режиму.

Після поразки Тридцять тиранів втекли з міста, але більшість із них була схоплена та страчена протягом наступних кількох років. У Афінах було відновлено демократичний устрій, хоча політична криза залишила глибокий слід у суспільстві.

Наслідки правління Тридцяти тиранів

Правління Тридцяти тиранів залишило значний слід у історії Афін. Цей період став прикладом того, як олігархія може перерости в тиранію, супроводжувану жорстокістю та беззаконням. Водночас падіння режиму показало силу демократичних ідеалів, які змогли відновитися після періоду репресій.

Історики вважають, що досвід правління Тридцяти тиранів вплинув на подальший розвиток афінської демократії, зробивши її більш стійкою до внутрішніх загроз.

Іван Гудзенко