Функція Тофета
Згідно з давніми джерелами, тофет служив своєрідним храмом, де приносилися жертви, переважно маленькі діти, у ритуалах фінікійської та карфагенської релігій. Цей звичай є свідченням давніх вірувань у потребу жертвопринесень для відзначення релігійних святкувань та вираження вдячності божествам. Жертви часто підпускалися до вогню, хоча конкретні деталі цього процесу залишаються предметом дискусій серед істориків та археологів.
Свідчення стародавніх істориків, таких як Клітарх та Діодор, описують ритуали, під час яких кладуть дітей перед статуєю бога Ваала або Ела з розпростертими руками, а потім підпускали їх до вогню. Згадки про усмішки на обличчях жертв мають символічне значення, існуюче у спробі втілити мужність жертв у відносинах з богами. Попіл від цього жертовного вогнища потім збирали і поміщали в урни, які використовувалися для поховань у тофеті.
Географічне поширення Тофета
Хоча немає археологічних доказів існування тофетів у Фінікії, їх присутність в багатьох колоніях у Середземномор’ї свідчить про широке поширення цієї практики серед фінікійських народів. Тофети були знайдені в різних місцях, таких як Телль-Сукас у Сирії, Мотья на Сицилії, Сулькіс, Бітія, Таррос та Нора на Сардинії. Найвідоміший тофет розташований в Карфагені, де він функціонував протягом століть як центральне місце релігійних обрядів та поховань.
Жертва дитини: міф та реальність
Одним з найбільш контроверсійних аспектів фінікійських та карфагенських релігій є практика жертвопринесень дітей. Свідчення класичних авторів, таких як римські письменники та Біблія, розкривають історії про жертвопринесення дітей на честь богів. Однак сучасні дослідження свідчать про те, що цей міф про кровожерливість фінікійців може бути перебільшеним. Слід зауважити, що жертвопринесення людей, включаючи дітей, були характерні для багатьох стародавніх цивілізацій, не лише фінікійської. Такі події часто сприймалися як засіб забезпечення благополуччя та захисту від божественного гніву. У цьому контексті, розуміння релігійних поглядів та обрядів давніх цивілізацій вимагає об’єктивного підходу та врахування культурних та історичних контекстів.
Тофет відіграв важливу роль у релігійних та культурних практиках давніх фінікійців та карфагенян. Його значення розкривається через аналіз археологічних решток, текстів стародавніх авторів та сучасних досліджень. Розуміння цієї практики допомагає нам краще зрозуміти релігійні переконання та культурні звичаї минулих цивілізацій та їх вплив на формування сучасного світу.
Іван Гудзенко
