Синтоїстські святині

У культурі Японії синтоїстські храми, або дзіндзя, не лише вражають своєю красою, а й відіграють ключову роль у духовному та культурному житті нації. Понад 80 000 таких священних місць розкидані по всій країні, кожен із них несе в собі величну спадщину та символіку. Від скромних вівтарів на скелях до величних будівель, які відображають злиття з природою та віру у вищі сили, синтоїстські храми є не лише свідченням релігійного вірування, але й місцем, де знаходить відображення японська мистецька та архітектурна спадщина.

Вплив китайської архітектури, сплетіння з місцевими матеріалами, зокрема, використання кипарису Хінокі, створюють унікальну естетику та атмосферу, яка приваблює паломників та дослідників з усього світу.

Священні об’єкти легко розпізнати за наявністю воріт або торії. Найпростіші з них складаються з двох стійок із довшими перекладинами, що символічно відокремлюють священний простір від зовнішнього світу. Ці ворота часто прикрашені гохеями — подвійними паперовими або металевими смужками, кожна з яких розірвана в чотирьох місцях і символізує присутність камі. На чолі святині стоїть головний священик (гудзі) та священики (каннусі), або, в разі менших святинь, комітет старійшин святині, содай.

Стандартний комплекс синтоїстського храму містить наступні елементи:

1. Священні ворота або торії.
2. Храмове святилище (хонден), де знаходяться зображення камі святині.
3. Священний об’єкт всередині святилища (ґосінтай), що населений духом камі.
4. Священний шлях (сандо), що з’єднує ворота та храмове святилище.
5. Ораторський зал для церемоній і поклоніння (хайден).
6. Будівля для молитов і приношень (хейден).
7. Ящик для грошових пожертв (сайсенбако).
8. Кам’яне корито для води для ритуального очищення (темідзуя).
9. Павільйон для ритуальних танців і музики (кагураден).
10. У великих храмах також можуть бути актовий зал і кіоски, де міко («святі діви») продають обереги.

Найважливішим синтоїстським храмом є Великий храм Ісе, присвячений богині Аматерасу та богині врожаю Тойоке-хіме. Починаючи з 8 століття, святилище Аматерасу в Ісе регулярно перебудовується кожні 20 років, щоб зберегти його життєздатність. Матеріали зі зруйнованого храму дбайливо зберігаються і використовуються для ремонту інших святинь.

Другим за важливістю храмом є храм Окунінуші в Ідзумо Тайша. Ці два храми є найстарішими в Японії. Крім цих відомих святинь, в кожній місцевій громаді є невеликі святині, присвячені місцевим духам камі. Навіть у сучасних міських будівлях можуть бути невеликі синтоїстські храми на даху, деякі з них навіть можуть бути переносними. Вони відомі як мікоші, і їх можна переміщати, щоб проводити церемонії в місцях виняткової природної краси, таких як водоспади.

Іван Гудзенко