Народилася в Хімьярі (Південна Аравія) в IV столітті після Різдва Христового в знатній родині. Будучи молодою вдовою, займалася вихованням доньок, прищеплюючи їм добродійство та непорочність. У VІ столітті потрапляє під переслідування царя – юдея Дунаана.
Дунуан давно бажав покінчити з християнами, серед яких опинилася Синклітика зі своїми рідними донечками. За вільну проповідь Євангелія була викликана з ними до царя. Цар вважав християнську проповідь безумством і волів аби та опинилася у царській свиті. Проте жінка обрала інший шлях. Вона викривала царя у злословленні Того, через якого ним була отримана корона та життя.
Як злочинців матір з дітьми водили по місту за наказом Дуннаана. Дивлячись як ганьблять Синклітика та її дітей жінки проливали сльози. На рахунок ганьби та відповіла, що то для неї є дорожчим за усякі земні почесті. Приведену мученицю знову умовляли від зречення Христа. Свята відповіла, то хто її зможе визволити від смерті.
Слова Синклітикії не вплинули на жорстокого і ненависного царя християн. Перебуваючи у гніві, Дунаан віддає наказ піддати жорстоким мукам Синклітікію, але для початку потрібне умертвіння доньок. Одна із них мала дванадцять років. Донечки мужньо перенесли страждання за Спасителя. Коли їх убили, то вирішили напоїти дитячою кров’ю матір. Над Синклітикою також довго знущалися, принижували, жорстоко катували.
Жінка витримала влаштовані царем тортури, найбільше їй боліло серце за дітей. Мученицька смерть святої відбулася в місті Негран 523 року через усічення голови. Тіло мучениці поховали за встановленою християнською традицією. 5 листопада — день її святої пам’яті.
Панас Вернигора
