Витоки симонії: Біблійна основа
Сюжет про Симона Волхва є одним із перших прикладів симонії в історії християнства. Симон, зачарований силою апостолів, запропонував гроші за можливість передавати Святого Духа іншим людям. Святий Петро рішуче відкинув його пропозицію, наголосивши, що дар Божий не можна купити за гроші:
«Срібло твоє хай буде з тобою на погибель, бо ти подумав, що дар Божий можна придбати за гроші» (Дії 8:20).
Цей інцидент заклав моральний і богословський фундамент для засудження комерційної торгівлі духовними благами.
Розвиток симонії у християнській церкві
У перші століття християнства симонія залишалася рідкісним явищем. Однак ситуація змінилася у період, коли церква почала накопичувати значні матеріальні ресурси, а її посади стали об’єктом жадібності.
- Перші спроби регулювання
Симонія вперше була офіційно засуджена другим каноном Халкідонського собору (451 р.), який забороняв купівлю священних орденів або церковних посад. Згодом це законодавство було закріплене численними папськими указами. - Середньовічна криза
Найбільшого поширення симонія набула у IX–X століттях, коли церковні посади стали засобом збагачення. У той час єпископати та абатства часто передавалися за гроші або як політична винагорода. Це не лише підривало авторитет церкви, але й спотворювало її місію, адже часто посади займали люди, позбавлені духовної мотивації. - Реформи Папи Григорія VII
Однією з ключових подій у боротьбі з симонією стала діяльність Папи Григорія VII (1073–1085), лідера реформаторського руху, відомого як Григоріанська реформа. Він рішуче засуджував купівлю-продаж церковних посад, прагнув зміцнити духовну дисципліну й підвищити моральний авторитет кліру. У своїй боротьбі Григорій також зіштовхнувся з інвеститурною боротьбою — конфліктом між папством і світськими правителями, які контролювали призначення єпископів. - Симонія після Реформації
До XVI століття симонія втратила свої найочевидніші форми через позбавлення церкви значної частини її матеріальних ресурсів під час Реформації та секуляризації. Проте в деяких регіонах залишалися елементи комерційних стосунків із духовними речами, які продовжували критикувати.
Типи симонії
Симонія виявлялася у різних формах, серед яких:
- Купівля духовних посад: продаж єпископських або священицьких позицій за гроші чи політичну підтримку.
- Торгівля благами: продаж святих предметів, таких як реліквії, миро, чи дозвіл на участь у святій літургії.
- Грошова плата за Таїнства: вимагання плати за проведення хрещення, шлюбу чи відпущення гріхів, хоча зазвичай церква дозволяла добровільні пожертви.
Симонія в сучасному контексті
Хоча у своїй класичній формі симонія майже зникла після XVI століття, ідеї, пов’язані з комерціалізацією духовного, залишаються актуальними. В сучасному світі існують дебати щодо пожертв у релігійних організаціях, комерціалізації церковних послуг і впливу багатства на церковну ієрархію. Церква продовжує засуджувати будь-які форми симонії, наголошуючи на важливості духовної чистоти й служіння.
Іван Гудзенко
