Свято Суккот прийнято відзначати 15-го числа осіннього місяця тишрей, тобто через 15 днів після святкування Нового Року. Суккота триває протягом семи-восьми днів.
Спочатку Суккот вважалося сільськогосподарським святом, коли люди просто дякували Богу за врожай. Трохи згодом Суккот стала подією, що триває трохи більше тижня та має багато звичаїв і традицій.
Суккот базується на тому, що в цей день сім’ї виходять з дому та живуть на природі, це вважається символом пошани до єврейського народу, що бродив по Синайській пустелі. Основним атрибутом свята вважається будування «сукки». Такий намет будується всією сім’єю, зазвичай дерев’яні палі обтягують брезентом, щоб захищав від вітру, а дах робиться з гілок та листя.
Це свято має бути радісним та веселим, його проводять у родинному колі та дякують за те, що дав Бог. Під час Суккоти необхідно усі 7 днів жити в «суккі», там варто проводити усі врочисті заходи та трапези. Деякі, особливо віруючі євреї, навіть ночують в таких наметах.
В перші два дні свята заборонено працювати, цей час краще провести в молитвах разом з сім’єю. У наступні 5 днів робота дозволена, але якщо якийсь з цих днів припадає на суботу, то працювати неможна. Повсякденні молитви дещо змінюються і щодня необхідно читати Халлель.
Ще одна важлива традиція першого дня свята отримала назву «Етрог і Лула». Вона ґрунтується на тому, що представник родини тримає в лівій руці фрукти, а в правій – гілки, промовивши над ними благословення Браха, необхідно помахати гілками та фруктами у шести основних напрямках: на схід, захід, північ та південь, а також вгорі та внизу. Це символізує всюдисущність Бога, та є закликом до його милосердя і допомоги. До речі, точний порядок помахів не має значення, головне не залишити без уваги якийсь напрямок.
Під час Суккот люди харчуються та проживають під відкритим небом. Весь час проводиться у сімейному колі, представники родини розповідають одне одному історії з Писання, звертаючи особливу увагу на розповіді про ізраїльтян, які сорок років провели в пустелі. Багато релігійних пісень, якими може похизуватися єврейський народ, були складені спеціально про це свято, тому дуже часто родини відзначають Суккоти співами і танцями.
Звичайно у ці дні обов’язковим є відвідування синагоги, але головна особливість Суккот — це те свято, яке об’єднує усю родину під одним дахом, гарантуючи добробут та процвітання.
Іван Гудзенко