Свято Бика – це давньоірландське язичницьке свято. Воно було не пов’язане ні з сезоном, ані з датою. Його святкували тоді, коли обирали нового верховного короля Ірландії, тоді коли старий правитель помирав. Одним із найважливіших ритуалів, яким супроводжувалося інтронізація короля, було приношення в жертву бика, що символізував попереднього правителя. В церемонії домінував військовий аспект влади короля.
Це свято було пережитком минулого. Тобто військової демократії родів Ірландії, коли титул короля не успадковувався, а був результатом певних виборів. Ритуал цього свята був описаний і знайдений на давніх ірладньских скелях.
Ритуал мав такий вигляд: приносили в жертву бика, потім один із воїнів смакував м’ясо жертви та пив із нього відвар(бульон), а згодом над ложем цього воїна співали пісні чотири друїда. Після цього воїн лягав спати, і той кого він бачив уві сні, той мав бути верховним королем великої Ірландії.
Цей ритуал пояснує те, що у кельтів священною твариною був бик . Він був втіленням сили природи, родючості, влади, могутності тощо. Окрім цього, він ще мав асоціації із божествами місяца, сонця та блискавки. Також, давні кельтии вважали, що саме бик переносить душі людей на той світ. Його іноді зображала із трьома і чотирьма рогами. Також почесним і шановним було мати сильних биків в себе на дворі. У кого він був, тому приписували магічні власивості. Нерідко за того сакрального бика велися навіть війни.є
ІВАН ГУ
