Ранні роки і обрання папою
Сергій I народився в Палермо на Сицилії, і був сирійського походження. До свого обрання папою він служив при папах св. Леві II і Кононі, де здобув репутацію мудрого і здібного священнослужителя. Після смерті папи Конона розгорнулася запекла боротьба за папський престол між архідияконом Пасхалієм і протоієреєм Феодором. Попри те, що обрання Сергія було канонічним, його обрання було незаконним через корупційні дії Пасхалія.
Пасхалій підкупив імператорського екзарха Іоанна Платина, який спочатку домігся висунення Пасхалія. Проте, коли імператорський екзарх зрозумів, що його кандидат не має підтримки, він затвердив Сергія, вимагаючи від нього золото, яке обіцяв Пасхалій. Сергій був змушений заплатити і був висвячений 15 грудня 687 року. Феодор поступився, але Пасхалій відмовився підкоритися і помер у в’язниці через п’ять років.
Конфлікт з Візантією
У 692 році візантійський імператор Юстиніан II скликав Собор у Трулло, декрети якого підкреслили зростаючі відмінності між східною та західною практикою. Зокрема, собор намагався зробити Константинополь церковно рівним з Римом. Сергій відхилив кілька канонів собору, що призвело до наказу Юстиніана його заарештувати і перевезти до Константинополя. Однак римляни та ополчення Равенни змусили імператора відмовитися від свого задуму. Незабаром після цього Юстиніан був скинутий, що ще більше послабило ворожість Візантії до Сергія.
Відносини з англосаксами і франками
Сергій I активно цікавився справами англосаксів і франків. На Великдень 689 року він охрестив у Римі короля Вессекса Каедваллу. Близько 691 року він наказав повернути єпископа Св. Вілфріда Йоркського на його престол, тим самим підтвердивши рішення папи Св. Агато від 679 року на користь Вілфріда. Сергій також затвердив Беортвеальда архієпископом Кентерберійським (692–731) і примасом усієї Британії. На прохання короля Каролінгів Піпіна II Герсталського, він висвятив нортумбрійського Св. Вілліброрда єпископом Фризів у 695 році, підтримуючи місію останнього до Фрісландії.
Відновлення єдності церкви в Італії
З 556 року італійська провінція Аквілея перебувала в розколі з Римом через суперечку про «три розділи». За допомогою лангобардського короля Куніперта Сергій I вилікував аквілейський розкол, тим самим припинивши всю суперечку та об’єднавши церкву в Італії.
Літургійні нововведення
Сергію I приписують введення до меси Agnus Dei («Агнець Божий»), літургійного співу, що передує євхаристійному обряду. Він також встановив процесію на Свічку, свято 2 лютого в пам’ять про візит Діви Марії до Єрусалиму, щоб представити Ісуса як первістка перед Богом.
Висновок
Святий Сергій I залишив значний слід в історії церкви, зокрема через свої дипломатичні зусилля, нововведення в літургії та збереження церковної єдності в умовах численних викликів. Його папство було періодом важливих рішень і дій, які зміцнили позиції Риму та сприяли розвитку християнства в Європі.
Іван Гудзенко
