Згідно з його власними свідченнями у творі «Сповідь», йому наснився сон, у якому ангел повідомив, що корабель для втечі вже чекає. Патрік утік і з труднощами повернувся до Британії, де мало не загинув від голоду й пережив новий полон. Зрештою він возз’єднався зі своєю родиною, проте його духовна подорож лише починалася.
Бачення та повернення до Ірландії
Найважливішим моментом після повернення стало інше видіння, у якому постать на ім’я Вікторікус принесла йому листа з назвою «Голос ірландців». У ньому Патрік почув заклик ірландців повернутися до них із Євангелієм. Цей заклик його глибоко схвилював, і, попри невпевненість у власній освіті та сумніви у своїй здатності виконати таку місію, він вирішив повернутися до Ірландії.
Патрік подорожував по Ірландії, проповідуючи християнство, хрестячи та конфірмуючи новонавернених. Він уникав матеріальної вигоди: дарував вождям і законодавцям, але не приймав нічого натомість. Через свою діяльність зазнавав переслідувань, а одного разу навіть був ув’язнений.
Місіонерська діяльність та погляди
Патрік з великою обережністю ставився до кельтських племен, розуміючи небезпеку мучеництва, але ніколи не зупинявся у своєму служінні. Він діяв як єпископ, незважаючи на обвинувачення з боку деяких британських церковників, які вважали його честолюбним. Сам Патрік наполягав, що діє виключно з вдячності Богу, який обрав його інструментом для навернення ідолопоклонників.
Його тексти, зокрема «Сповідь» і лист до Коротика, хоч і написані простою латинською мовою, демонструють щиру побожність, моральну стійкість і духовну глибину. На думку вчених, його твори — одні з найвідвертіших автобіографічних релігійних текстів із часів святого Августина.
Історичний контекст та відмінність від Палладія
Патріка не слід плутати з Палладієм, якого Папа Целестин І у 431 році надіслав до Ірландії як першого єпископа. Місія Патріка, згідно з аналізом джерел, ймовірно, припала на другу половину V століття. Про це свідчить, зокрема, згадка у листі до Коротика про франків як язичників, що дає можливість датувати документ періодом 451–496 років.
У старості Патрік оселився у Солі (нині Північна Ірландія), де, ймовірно, написав свою «Сповідь». Згідно з переданням, ангел сповістив йому, що саме тут, у першій збудованій ним церкві, він завершить земне життя. Останні обряди над ним звершив святий Туссах.
Патрік помер 17 березня, і ця дата стала днем його вшанування. Його місія справила вирішальний вплив на християнізацію Ірландії, а згодом і на поширення християнства серед піктів та англосаксів. Його особистість, позбавлена фанатизму, але сповнена духовної сили, стала символом ірландської ідентичності, віри та витривалості.
Іван Гудзенко
