Кожному з них було даровано власне володіння. Аматерасу отримала небеса, Цукуйомі — нічне небо, а Сусаноо було доручено керувати морською рівниною. Однак на відміну від стриманої сестри, він проявляв непередбачувану та вибухову вдачу, що часто порушувало небесний порядок.
Конфлікт із Аматерасу
Сусаноо не зміг прийняти свій обов’язок і впав у розпач, прагнучи лише повернутися до матері, богині Ідзанамі, яка залишила світ живих. Його сльози викликали бурі й катастрофи, а коли він вирішив попрощатися з сестрою перед вигнанням із небес, його поведінка переросла у справжнє лихо.
За легендою, Сусаноо зруйнував рисові поля, забруднив святі місця, скинув небесного коня в ткацьку залу, чим спричинив смерть служниці богині. Розгнівана Аматерасу сховалася у небесну печеру Ама-но Івато, і світ занурився у темряву. Лише після довгих зусиль інших богів вдалося повернути її на небеса, а Сусаноо був вигнаний із царства камі.
Подвиг у країні Ідзумо
Покинутий бог спустився на землю, у країну Ідзумо, що на заході Японії. Тут він зустрів літню пару, яка оплакувала свою останню доньку Кусінаду-хіме. Їхніх попередніх сімох дочок пожер жахливий восьмиголовий дракон Ямата-но Ороті.
Сусаноо пообіцяв врятувати дівчину в обмін на її руку. Він наказав приготувати вісім бочок саке та розставити їх біля паркану. Коли Ороті прийшов, кожна з його голів почала пити саке, і тоді бог бурі скористався нагодою — розітнув чудовисько мечем. З хвоста дракона він витягнув священний клинок, відомий як Кусанагі-но цуругі — «Меч, що косить траву».
Цей меч Сусаноо відправив у дар своїй сестрі Аматерасу як знак примирення. Згодом Кусанагі став одним із трьох Імператорських скарбів Японії, поряд із дзеркалом Ята-но Кагамі та коштовністю Ясакані-но Магатама.
Після перемоги над драконом Сусаноо одружився з Кусінаду-хіме, і від цього союзу походить низка божественних родів. Їхнім найвідомішим нащадком був Окунінуші — бог родючості та «Володар Великої Землі» (Ідзумо), який у подальшому відіграв важливу роль у формуванні міфічної історії Японії.
Іван Гудзенко
