Каббала, буквально перекладаючись як «те, що отримано», відкриває перед нами великий арсенал езотеричних знань, які сягають корінням у біблійні часи і все ще живі й актуальні й сьогодні. Вона досліджує такі загадкові теми, як створення світу, природа Бога, екстатичний містичний досвід, прийдешня месіанська ера та природа загробного життя. У своїй суті, каббала є формою єврейської містики, що прагне досягнути безпосереднього й глибокого знання божественного на рівні, що перевищує інтелектуальні межі.
У сучасньому світі історія каббали переплетена з послідовними циклами популярності та відкидання. У 18-19 століттях нашої ери, коли з’явилася хаскала або єврейське Просвітництво, секулярні та раціоналістичні течії в єврейській громаді глузували з каббали, розглядаючи її як абсурд та застарілу концепцію. Проте, до 20 століття каббала почала сприйматися як важливий релігійний, теологічний і соціологічний феномен в історії єврейства.
На народному рівні, аспекти каббали широко використовуються традиційно налаштованими євреями й до цього дня. Це часто включає використання магічних амулетів та спів кабалістичних молитов, серед яких найвідомішим є містичний гімн «Леха Доді». Багато євреїв дотримуються таких практик, не завжди розуміючи містичні ідеї, які за ними стоять. Хоча месіанська концепція залишається живою, вона менш поширена в єврейській громаді порівняно з іншими епохами.
Ще одним захоплюючим аспектом є поява руху, який вперше пропагує Каббалу серед неєвреїв. Зокрема, центр каббали став відомим завдяки таким відомим особистостям, як Мадонна, і пропонує синкретичне поєднання традиційної каббали з ідеями Нью-Ейдж. Це стало дуже популярним серед тих, хто навіть не має жодного стосунку до юдаїзму.
З урахуванням захоплення різноманітними формами містичного мислення та надзвичайної пластичності Каббали у її історії, ймовірно, що вона продовжить відігравати значну роль у єврейській практиці та духовності навіть у майбутньому.
Іван Гудзенко
