Культура

Стиль Чуррігереско

Чуррігереско — це етап історії архітектури, який розвинувся в Іспанії наприкінці XVII – у XVIII столітті. Його зазвичай розглядають як іспанську форму стилю рококо, що водночас є пізньобароковим поверненням до традиційного платерескного стилю. Головною рисою чуррігереско стала крайня насиченість орнаментами, декоративна пишність та цілеспрямоване прагнення вразити глядача.

Стиль Чуррігереско

На відміну від класичної врівноваженості чи стриманості ренесансу, архітектори цього стилю свідомо відкидали простоту. Фасади та інтер’єри рясніли ламаними фронтонами, хвилеподібними карнизами, перевернутими волютами, балюстрадами, ліпними мушлями й гірляндами. Тут домінувала мета не лише прикрасити, але й створити відчуття драматичності, величі та надприродності.

Хоча стиль отримав назву від імені іспанського архітектора Хосе Беніто Чуррігера, сам він і його родичі не стали яскравими представниками напряму. Натомість інші майстри підняли декоративність до високого рівня.

Одним із шедеврів стилю стала композиція «Прозорість» у соборі Толедо (1732), створена Нарцисо Томе. Архітектор розробив унікальне поєднання архітектури, скульптури та світла: різьблені хмари, позолочені промені та натовпи ангелів у гармонії з природним освітленням створювали майже містичний ефект. Це був новаторський спосіб об’єднати матеріальний простір із духовною символікою.

Інший приклад — ризниця Картузіанського монастиря в Гранаді (1727–1764), де Луїс де Аревало та Франсіско Мануель Васкес використали товсті молдинги, хвилясті лінії та ритмічні повторення форм. Ці елементи зробили інтер’єр типовим для чуррігереско, хоча й менш витонченим, ніж у Толедо.

Особливого розвитку стиль набув у колоніальній Америці. Там він поєднався з місцевими художніми традиціями, а також із впливами мудехару — мавританського мистецтва, що залишалося актуальним на іспанських теренах. Так виникли нові декоративні мотиви, серед яких найбільш відомою стала колона у формі перевернутого конуса — характерна ознака латиноамериканських споруд XVIII століття.

До найвідоміших пам’яток цього стилю в Мексиці належать Собор у Мехіко (1718), церква Санта-Пріска в Такско (1758) та церква Сан-Мартін у Сан-Луїс-Потосі (1764).

Чуррігереско став кульмінацією іспанського бароко, його останнім і найбільш ефектним вибухом. Стиль насичений надмірними декораціями, але саме ця надмірність робить його одним із найбільш впізнаваних напрямів світової архітектури XVIII століття.

 Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Культура