Не всі джерела є однозначними, до Платона відносять ранній список, датований ІV століттям до нашої ери.
У «Протагорі» — діалозі Платона йде мова про сім мудреців: Фалеса Мілетського, Піттака Мітіленського, Біанта Прієнського, Солона, Клеобула Лідійського, Місона Хенейського, Хілонаю. Про них складали чимало легенд. У творі Плутарха «Бенкет семи мудреців», описується видумана зустріч з Періандром в Коринфі.
Період «сімох мудреців» датують кінцем VII –VI століття до нашої ери (епоха неоліту Еллади). Їхня мудрість не може бути віднесеною до науки чи міфології. Оскільки тут прослідковується третє духовне джерело філософії – свідомість, з допомогою якої досягається рівень життєвої мудрості, піднімається обумовленість, глибина і людське розуміння, соціальності людини.
У цьому її відмінність від китайської предфілософії, філософії в цілому. На відміну від своїх попередниць, стародавня грецька філософія є більше філософією, а не етикою. Історик Діоген Лаертський стверджує, що при архонті Дамасії у 582 році офіційно проголосили імена «сімох мудреців». У гномах зароджувалася етика (моральна наука), моральна свідомість в же є початком цієї етики.
Етичні норми мають один важливий принцип згідно Гесіода «Міри у всьому дотримуйся!». Зло могло бути безмірним, а благо – поміркованим. У греків використовували слово «гюрбіс», пов’язуючи його з наглістю, грубістю та іншими. Більше конкретики зустрічалося в мудреців, наприклад Біант «кажи до місця», Хілон «Не дозволяй своєму язику випереджувати твій розум», Піттак «знай свій час».
Сюди долучилися поети Фокілід Мілетський, Феогнід Мегарський, інші поети-моралісти. Так поети написали двісті віршів для Хілона, шістсот – Піттака, три тисячі – Клеобула. Своєї популярності набув Солон, керований мудрістю за законною справедливістю.
Предфілософська лірична поезія стала підготовкою філософії. В ліриці пробуджується особиста самосвідомість, коли епос поглинається родом. Міфологія набуває справи родової свідомості, тоді ж як філософії – особистісного. Ліричну предфілософію відносять на кінець VIII –VII століття з початком VI століття до нашої ери.
Її представляють Каллініном Ефеським, Тіртеєм Мілетським, Архілохом Пароським, Терпандром Лесбоським, дорічні лірики Алкман Спартанський, Алкей та Сапфо Лесбоські, Стесіхор, Сімонід Аморгоський, Мімнерм Колофонський. Більше за моральну вказівку є сократівське «Пізнай самого себе!». Вказівка несе в собі два смисли – філософський та світоглядно-філософський, відкритий для Сократа V століття до нашої ери.
Важливе місце серед семи мудреців посідає Фалес Мілетський. Належить до перших мислителів.
Фалеса слід відносити як до давньогорецького так і стародавньозахідного філософа. У Фалеса формуються світоглядні погляди на проблеми буття світу.
Ось наступні слова «Більше за все простір, тому що він містить в собі все», «Швидше за в все розум, тому що все охоплює», «Сильніше за все необхідінсть, так як вона має владу над усім», «Мудріший за все час, тому що він все відчиняє».
Пегас
